ЕП: Влада запрошує в Україну російський рубль

Сергій Лямець, Економічна правда

Незважаючи на часте згадування терміна «національні валюти країн-учасниць СНД», мова йде про посилення позицій російського рубля. Мета — привчити до нього компанії і українців. Росія хоче впливати на економіку.

Національний банк благословив посилення позицій російського рубля в економіці України. Зокрема, він підтримує як зростання кредитування у цій валюті, так і збільшення її частки в розрахунках між країнами-учасницями СНД.

«НБУ вітає збільшення запозичень у російських рублях, особливо беручи до уваги напрямок цих потоків на обслуговування взаємної торгівлі», — заявив у суботу заступник голови НБУ Ігор Соркін, виступаючи на Форумі країн-учасниць СНД у Ялті.

На його думку, використання національних валют у взаємних розрахунках викликане кількома причинами: нестабільністю курсів основних світових валют, навмисним знеціненням своїх валют низкою держав та збільшенням боргового навантаження у багатьох країнах, що потенційно може позначитися на курсі.

Винна система

У той же час представник НБУ визнав, що є низка об’єктивних проблем, які досі не дозволили країнам СНД впровадити платіжно-розрахункову систему з використанням національних валют. Серед них — курсові коливання, висока інфляція, низький розвиток фондових ринків, значні бюджетні дефіцити і незбалансованість торгівлі.

Так, всі країни СНД, крім РФ, мають дефіцит зовнішньої торгівлі. Україна в торгівлі товарами з СНД має традиційно негативний баланс — 8,7 мільярда доларів за 2010 рік. Цей глибокий мінус викликаний залежністю від імпорту енергоносіїв, і лише частково компенсується позитивним сальдо торгівлі послугами — 6 мільярдів доларів.

«Через перелічені проблеми такі розрахунки здійснюються в обмеженому режимі. Однак ми вважаємо, що потрібно рухатися у цьому напрямку», — підкреслив Соркін.

Росіяни і самі не приховують, що підприємства не поспішають використовувати рубль і валюти СНД.

«На жаль, не вдалося створити систему, яка могла б забезпечити намір країн перейти на розрахунки в національних валютах. Система створена, вона працює, але тільки у межах можливостей роботи Міждержавного банку, в межах залишків клієнтів на рахунках МДБ. Спроби залучити національні банки до цього процесу і забезпечити достатні залишки для роботи у вільному режимі і прямої конвертації однієї валюти в іншу поки не вдаються», — нарікає президент Міждержавного банку Ігор Суворов.

Ця установа була створена для використання валют країн СНД на основі прямих котирувань, без проміжної конвертації в долари або євро. Хоча такі операції проводяться, їх небагато — кілька відсотків від загального об’єму операцій країн СНД.

Експорт та імпорт, особливо не з країнами СНД, обслуговуються в доларах і євро. Сировина традиційно торгується в доларах, товари машинобудування — в євро.

«Це історичний факт. Добровільно продавці і постачальники не готові переходити на національні валюти. Їм це незручно, потрібні нові погодження», — визнає Суворов.

Всюдисущий долар

Статистика, яку навів Соркін, підтверджує цей висновок: у 2010 році обсяг торгівлі товарами і послугами з країнами СНД зріс на третину до 57,8 мільярда доларів.

Основною валютою платежу в зовнішніх контрактах українських підприємств з країнами СНД був долар — 55,9% розрахунків з експорту і 76,2% з імпорту. Частка рубля становила 35,8% і 17,2%, гривні — 0,4% і 0,6% відповідно.

І Суворов, і Соркін пропонують активізувати перехід на національні валюти у розрахунках. Зокрема, заступник голови НБУ назвав свою доповідь «Підвищення ролі національних валют у торгово-економічному обміні на території СНД». Втім, пропоновані ними методи відрізняються. Перший пропонує «натиснути зверху».

«Тут потрібен, я б сказав, адміністративний підхід. Для цього слід виходити не на національні банки, а на уряди. Вони повинні створювати систему, яка сприяла б укладенню контрактів та ведення розрахунків у національних валютах. Поки цього нема, це разові невеликі операції, і основні розрахунки ведуться у ВКВ», — каже він.

Своєрідним механізмом тиску є переведення розрахунків за енергоносії в рублі. Зокрема, це пропонує Україні прем’єр Росії Володимир Путін. За його словами, про це попросила сама Україна.

Нацбанк України поки висловлюється м’яко.

«НБУ рекомендував банкам розглядати можливість використання валют країн-учасниць СНД як розрахункових валют при торгівлі. У цьому контексті значний інтерес викликають спільні з РФ інвестиційні проекти. Потрібні узгоджені дії для впровадження розрахунків у рамках міжурядових програм», — розповів Соркін.

Крім того, НБУ готує угоду «своп» з Національним банком Білорусії. Ймовірно, мова йде про використання білоруських рублів і гривні.

Економіка чи політика

Незважаючи на часте згадування терміна «національні валюти країн-учасниць СНД», мова йде про посилення позицій саме російського рубля. Зокрема, серед країн СНД тільки РФ забезпечила повну конвертованість своєї валюти.

Всі інші грошові одиниці не є ВКВ і непридатні для масового проведення міжнародних розрахунків — їх просто складно купити і перераховувати.

Рубль є найбільш ліквідною валютою країн СНД, він представляє товарообіг найпотужнішої економіки країни на пострадянському просторі, вважає заступник голови Фінбанку Дмитро Дребот.

«Політика ЦБ Росії спрямована на постійне збільшення частки рубля в забезпеченні міжнародного товарообігу Росії і вільної конвертованості рубля. Крім того, ЦБ Росії є третім у світі найбільшим утримувачем золотовалютних резервів, що забезпечує стабільність рубля. Все це створює перспективу для подальшого збільшення його частки в забезпеченні товарообігу країн СНД», — стверджує український банкір.

На його думку, складнощі існують тільки з не надто ліквідними валютами, що мають труднощі при конвертації у тверді валюти. Приклад — білоруська грошова одиниця.

Якщо порівнювати рубль з іншими ВКВ, у нього є лише одна головна слабкість.

«Валюти інших країн Великої вісімки мають переваги порівняно з рублем тільки в політичному плані. Росія, на жаль, не настільки політично стабільна країна, як Японія чи Швейцарія. Безумовно, це позначається і на економіці, і на національній валюті. Крім того, РФ не має сильно розвиненого ринку деривативів», — пояснює Дребот.

З економічної точки зору, якщо рубль підходить для розрахунків, то годиться і для кредитування. «Ми як комерційний банк рекомендуємо кредитуватися у тій валюті, у якій проводяться розрахунки», — сказав голова правління «ОТП банку» Дмитро Зінков.

Представники опитаних «ЕП» зарубіжних банків вважають, що зараз відбувається справжнє прищеплення рубля в Україні, незалежно від слів, які вимовляються.

«Кредитування в рублях і валюті СНД — це не економіка, а політика. У всьому світі, включаючи Україну, розрахунки йдуть в доларах і євро. Навіщо міняти? Економічно це необґрунтовано», — дивуються вони.

На їхню думку, організатори процесів ставлять стратегічну мету — привчити підприємства і населення України до рубля. Росія хоче впливати на економіки країн колишнього СРСР, і впровадження своєї валюти — один з інструментів.

«Їм потрібно, щоб рублю повірили. Укладали в ньому контракти, проводили обороти, тримали на коррахунках, а потім і робили заощадження», — зазначила заступник голови однієї з установ з іноземним капіталом.

Те саме говорить голова правління іншого банку з іноземним капіталом. На його думку, стратегія Росії має горизонт не менше десяти років. Її кінцева мета — масове кредитування населення.

Нині частка позик у рублях не досягає і 1%. Коли вона перевищить 5% кредитного портфеля підприємств, почнеться наступний етап — видача кредитів населенню.

В Україні у великих обсягах рубль є тільки у двох банків, підконтрольних уряду РФ: ВТБ і «Сбербанку Росії». Вони отримують його в необмежених обсягах і можуть розгорнути мільярдне кредитування.

Правда, ВТБ більше орієнтований на роботу з фірмами. До того ж, кредитування в рублях йому економічно не цікаве — банк непогано заробляє на доларах. А от «Сбербанк Росії» традиційно орієнтований на населення.

«Стратегічна експансія рубля на український ринок може призвести до чого завгодно — аж до заміщення Ощадбанку «Сбербанком Росії». Думаю, слова про популяризацію рубля вкладені в уста керівництва НБУ кимось з росіян», — вважає банкір.

Думки банкірів

Які перспективи російського рубля стати валютою обслуговування товарообігу в рамках країн СНД?

Голова правління АТ «Сбербанк Росії» Ігор Юшко:

— Зараз майже 25% товарообігу України припадає на товарообіг з Росією, і значна його частина проходить у третіх валютах, тобто не в рублях і не в гривні.

Оскільки імпорт в Україну перевищує експорт, було б логічно значну частину товарообігу з Росією перевести у національні валюти, а не розвивати економіки інших країн. Тим більше, що Росія декларує намір зробити рубль міжнародною розрахунковою валютою.

Нацбанк не заперечує проти рублевих розрахунків, тому логічно було б частину експортно-імпортних контрактів з Росією перевести в рублі. Більше того, коли рубль буде розрахунковою валютою, він стане більш затребуваним і як валюта кредитування.

Віце-президент департаменту корпоративного бізнесу «ВТБ банку» Максим Стахурський:

— На жаль, розрахунки за більшою частиною товарообігу ведуться у доларах як найбільш «старій» валюті міжнародних розрахунків. Враховуючи невизначеність долара у світі, обумовлену зростанням зовнішнього боргу США, ми припускаємо посилення ролі рубля.

Особливо це стосується контрактів підприємств, які проводять експортні та імпортні операції в одній з країн СНД.

Начальник управління грошових і валютних ринків «VAB банку» Наталя Шишацька:

— Щоб російський рубль став єдиною валютою розрахунку на території СНД, необхідно, щоб обсяги товарообігу між Росією і країнами-учасницями співдружності були на дуже високому рівні.

До того ж, зовнішньоекономічні контракти полягають не просто у використанні валют країн, з якими здійснюється товарообіг. Важливу роль відіграє стабільність валют. З цієї точки зору до світових валют довіри поки що більше. Хоча на тлі політичної кризи в Північній Африці рубль виглядав досить стійкою валютою на світових ринках.

Експерти банку «Форум»:

— Все залежить від державної політики Росії. Технічно ж гривня — досить непогана валюта для розрахунків. У ній можна довше здійснювати платежі, ніж у євро і франку: з 10.00 до 22.00. Євро ж і франк більш мобільні.

Начальник відділу аналізу фінансових ринків «Інг банку Україна» Олександр Печеріцин:

— Банки будуть активніше розраховуватися в рублях, якщо оплата контрактів з російськими постачальниками вестиметься у рублях. Якщо більшість угод з росіянами передбачає використання твердої валюти, зростання розрахунків у рублях швидко зростати не буде.

Слідкуй за оновленням блогу за допомогою RSS  , e-mail   abo twitter:  
Рубрика: Журналісти про банки. Go to top.