ЕП: Тимонькін хоче четверту асоціацію

Сергій Лямець, Економічна правда

УКБС, по суті, стала на бік великих банків і НБУ, АУБ виявилася відрізаною від будь-яких контактів з НБУ. Це стало головною претензією до Сугоняка, думка якого стала звучати як думка окремої людини. Відкрито підтримувати президента АУБ не наважується жодний банк, остерігаючись санкцій з боку НБУ.

З’явився новий поворот у конфлікті між банківськими групами в Україні.

Укрсоцбанк від імені дев’яти фінансових установ поштою НБУ розіслав колегам пропозицію почати діалог про створення галузевого об’єднання на противагу Асоціації українських банків та Українському кредитно-банківському союзу.

«Маємо нарешті створити єдиний дискусійний майданчик і дати імпульс розвитку розумного саморегулювання в банківському секторі, самоконтролю та колективної відповідальності. З огляду на невідкладність такої потреби, ми проголошуємо про початок процесу консолідації банківської спільноти та запрошуємо кожен банк приєднатися до конструктивного, щирого діалогу», — йдеться в листі.

Появу свого звернення підписанти пояснюють тим, що банківська система роз’єднана, відсутнє гідне представництво у відносинах з державним регулятором та недостатньо ефективно працюють механізми лобіювання і захисту. До того ж, відсутній чесний діалог між учасниками ринку.

«Все частіше ми спостерігаємо конфлікти особистих інтересів і амбіцій. Далі так продовжуватись не може! Уроки останнього півріччя повинні остаточно переконати всіх нас у безперспективності лобіювання інтересів окремими роз’єднаними групами банків. Настав час для щирого, конструктивного діалогу», — кажуть автори.

Директор Першого всеукраїнського бюро кредитних історій Антоніна Паламарчук, одна з авторів послання, яка свого часу була першим віце-президентом АУБ, пояснила, що це був заклик до діалогу між банками.

«Треба сісти за стіл переговорів і зрозуміти, як ми хочемо захищати інтереси банків, на базі нової організації чи існуючих (АУБ і УКБС. — «ЕП»)», — розповіла вона.

Крім неї, лист підписали інші відомі банкіри: голова Приватбанку Олександр Дубілет, голова Укрсоцбанку Борис Тимонькін, голова банку «Хрещатик» Дмитро Гриджук та член наглядової ради «Платинум банку» Юрій Блащук. Останній недавно розкритикував і АУБ, і УКБС.

З цією позицією згодна Паламарчук. На її думку, банківська система розпорошує сили, а АУБ та УКБС не діють ефективно.

«Якщо керівники цих організацій не здатні говорити, то банківська система — здатна. Це запрошення до діалогу і АУБ, і УКБС, і Форуму (провідних міжнародних фінансових установ. — «ЕП»). Події можуть розвиватися по-різному», — сказала вона.

Ще один з підписантів, який побажав залишитися неназваним, додав, що претензії є саме до керівників існуючих саморегулюючих організацій.

«Жодних особистих мотивів я не маю, але в нас як тільки створюється партія чи громадський рух, відразу йде їх приватизація. УСПП «приватизував» Кінах, УКБС — Черновецький, АУБ — Сугоняко з Аржевітіним. Ці люди не хочуть чути, а потім незгодні створюють щось нове. Хіба нам це треба?» — запитав фінансист.

Думку УКБС та АУБ дізнатися не вдалося, хоча сам документ там читали.

«Нема чого коментувати. Той факт, що лист був розісланий поштою НБУ, ні про що не говорить. Будь-який банк може сплатити офіційний тариф і зробити розсилку. Це може бути суто піарівський хід, і ще велике питання, чи стануть вони взагалі створювати нову СРО», — зазначив один з представників АУБ.

За словами керівника одного з невеликих банків, швидше за все, головна претензія адресована президенту АУБ Олександру Сугоняко.

Саме з ним не склалися стосунки в голови Укрсоцбанку. Тимонькін вимагав від керівника АУБ мовчазного виконання суто технічної роботи, тоді як Сугоняко часто виступав з публічними заявами як самостійний спікер. Зокрема, він не раз говорив про те, що великі банки зацікавлені в усуненні дрібних конкурентів з ринку.

Не сприйняли Сугоняка й інші керівники великих банків.

У результаті, в травні 2010 року був утворений Форум провідних міжнародних фінансових установ, у який увійшли «Креді агріколь», «Сітібанк (Україна)», «ІНГ банк Україна», «ОТП банк», «Платинум банк», «Правекс-банк» (Intesa Sanpaolo Group), «Райффайзен банк аваль», Укрсиббанк та «Унікредит банк».

Таким чином, ще до приходу Сергія Арбузова в Нацбанк утворилися два полюси у банківському співтоваристві. Форум представляв інтереси великих установ з іноземним капіталом і швидко знайшов контакт з керівництвом НБУ. АУБ, навпаки, відстоював інтереси середніх і малих установ. УКБС не займав жодної сторони.

Антагонізм між двома полюсами посилився наприкінці 2010 року, коли за підтримки АУБ малі банки через суд скасували дискримінаційну постанову НБУ №273, виконання якої призвело б до скорочення кількості фінансових установ.

Спочатку УКБС теж виступала проти цієї постанови. Втім, у 2011 році Нацбанк провів «профілактичні бесіди», і всі банки, які з судилися з регулятором, відкликали свої позовні заяви. Після цього Нацбанк дивним чином виграв апеляцію.

УКБС, по суті, стала на бік великих банків і НБУ, а Асоціація виявилася відрізаною від будь-яких контактів з НБУ. Це стало головною претензією до Сугоняка, думка якого стала звучати як думка однієї людини. Відкрито підтримувати президента АУБ не наважується жодний банк, остерігаючись санкцій з боку НБУ.

«Нацбанк говорить: це ваша справа. З АУБ у нього нема контактів взагалі. У той же час ініціативна група, що підписала лист, постійно спілкується з керівництвом НБУ. Як мінімум, вже є різниця у ставленні, справжнього нейтралітету нема. Що там насправді відбувається — невідомо», — розповів один з банкірів.

У березні 2011 року відбулася спроба усунути Сугоняка з поста президента АУБ. Кілька банкірів, які раніше подавали заяви про вихід з Асоціації, відкликали свої заяви і спробували винести на порядок денний питання про його відставку.

Втім, ця спроба не вдалася. Кожна сторона має своє пояснення того, що сталося, але технічно Сугоняко та голова Ради асоціації Станіслав Аржевітін не прийшли на зустріч. Великі банки звинуватили Сугоняка у зриві зустрічі, сам голова АУБ звинуватив їх у намаганні розколоти систему.

Втім, 25 червня відбудеться з’їзд АУБ, на якому питання про довіру до Сугоняка буде обговорюватися. За однією з версій, банкіри, які підписали квітневий лист, пропонуватимуть на посаду президента АУБ Анатолія Гулея.

Він має безперечний авторитет у фінансових колах і може гідно конкурувати з Сугоняком. Цю версію підтверджує те, що екс-керівник Ощадбанку став одним з підписантів листа, розісланого Укрсоцбанком.

Жоден з опитаних «ЕП» банків не захотів відкрито коментувати ситуацію. Дізнатися думку Гулея теж не вдалося. Тим не менш, кажуть банкіри, він може прийняти цю пропозицію. Для нього очолити АУБ означає повернутися до вищих банківські кіл, звідки він «випав» після відставки з посади голови найбільшого держбанку.

Однак і шанси Сугоняко залишитися на посаді доволі високі.

«Якщо відкинути політику, його позиція логічніша. Є розкол. Він не стовідсотковий — ми з великими банками не антагоністи. Проте з деяких питань він дуже глибокий, і Сугоняко консолідує ту частину системи, яка сповідує принципи вільного ринку. УКБС здебільшого грається в політику», — відзначив один з банкірів.

На його думку, принципово важливим буде підсумок майбутнього з’їзду АУБ, і вирішальною у цій тривалій суперечці стане позиція Нацбанку.

«Якщо це його гра, то Нацбанку доведеться вирішити питання половини банків, які голосуватимуть на з’їзді. Ніщо не може залишитися таємним — в країні 170 банків. Якщо ж це не гра НБУ, а лінія на розкол, то все закінчиться консолідацією великих банків навколо нової організації. Це буде закінченням ідеологічного розділення банківського співтовариства» , — вважає представник однієї з невеликих установ.

Слідкуй за оновленням блогу за допомогою RSS  , e-mail   abo twitter:  
Рубрика: Банківська система, Журналісти про банки. Go to top.