Home >> Blog >>

ЕП: Чому депутати надали 100% гарантію депозитам Приватбанку

Depozytni stavky_BankografoОригінал: “Економічна правда”

Верховна Рада з вражаючою одностайністю прийняла президентський законопроект щодо гарантування державою вкладів фізичних осіб, який повинен був заспокоїти вкладників Приватбанку. Тепер спокійно можуть спати і депутати, у яких в банку на депозитах лишилося 220 мільйонів гривень.

У розпал процесу націоналізації найбільшого банку країни Верховна Рада прийняла президентський законопроект щодо гарантування державою вкладів фізичних осіб.

Відтепер держава гарантує 100% суми вкладів у всіх державних банках, тобто повне страхування вкладів, в тому числі тих, які перевищують 200 тис грн.

Відповідні гарантії, крім Ощадбанку, отримали Укрексімбанк та щойно одержавлений Приватбанк.

З точки зору прес-служби НБУ це повинно “відновити довіру у вкладників та надати приклад відповідального ставлення власника банку до забезпечення інтересів клієнтів”.

Аналітичний відділ YouControl, не заперечуючи позитивного ефекту події як інформаційного сигналу для стримування набігу вкладників на Приватбанк, вбачає у ній низку довгострокових економічних ризиків. Він вирішив дослідити, чи справді голосування політиків відображало лише суспільні інтереси.

Як свідчить практика, індивідуальні фінансові та бізнесові інтереси народних обранців є більш надійною базою для прогнозу результатів парламентських рішень. Тим паче, що законопроект про розширення депозитних державних гарантій залишається дискусійним через низку спірних моментів.

По-перше, це ризик нового бюджетного навантаження у разі нездатності державних банків утримувати позитивні значення чистого процентного і комісійного доходів, що цілком імовірно за нинішньої якості кредитних портфелів.

По-друге, це порушення принципів конкуренції на банківському ринку. Державні фінансові установи отримали “фору” перед приватними завдяки законодавчим преференціям, а не внутрішній надійності чи ефективності.

По-третє, невідповідність суті законопроекту попереднім заявам і планам представників Мінфіну, Кабміну та НБУ щодо необхідності продажу державних банків міноритарним інвесторам і переведення Ощадбанку на загальну систему гарантування вкладів.

Відповідні плани заявлені в стратегії реформування державного банківського сектору.

Проте, незважаючи на перелічені ризики, Верховна Рада була переконливою: 276 голосів “за”.

Які депутати обрали Приватбанк

За підрахунками YouControl, Приватбанк виявився на першому місці серед банків за кількістю депутатів-вкладників: 88 осіб серед 250 народних депутатів, які декларували перед НАЗК наявність депозитів.

За сумою депутататських депозитів — 226,5 млн грн — Приватбанк посідав друге місце, охоплюючи 11,5% банківських вкладів парламентарів і членів їх сімей. Більше грошей народні обранці тримали тільки в Ощадбанку — 312,6 млн грн або 13,4% від усіх депутатських вкладів.

Щоб розібратися детальніше, аналітики YouControl сформували рейтинг депутатів, які на початку 2016 року володіли у Приватбанку депозитами на суму понад 200 тис грн.

Отже, такі парламентарі могли мати персональний інтерес у розширенні державних гарантій на крупні вклади найбільшого банку.

Задекларовані народними депутатами депозити в Приватбанку на суму понад 200 тис грн та їх голосування за законопроект

 

Валютні вклади переведено у гривню за офіційним курсом НБУ на 31 грудня 2015 року
РОЗРАХУНКИ YOUCONTROL ЗА ДАНИМИ ОФІЦІЙНИХ САЙТІВ НАЗК, ВРУ, НБУ

Чисельність таких віп-вкладників — 34 особи серед 88 високопоставлених клієнтів Приватбанку “під куполом”. Більшість вкладників та їхніх колег за фракціями проголосували за 100-відсоткову державну гарантію роздрібних вкладів.

Жодного великого вкладника Приватбанку не було серед тих, хто голосував проти (4 депутати) або утримався (29 депутатів).

Переважну більшість коштів у Приватбанку на початку 2016 року концентрували члени депутатської групи “Відродження” (208 млн грн, 38% осіб були вкладниками Приватбанку, з них вісім — крупними клієнтами), фракцій БПП (19 млн грн, 20%, 9 осіб відповідно), “Оппозиційний блок” (13 млн грн, 30%, 5 осіб), а також позафракційні (17 млн грн, 28%, 6 осіб).

Таким чином, турбота за збереження власних і сімейних заощаджень могла бути додатковим фактором для успішного та швидкого прийняття законопроекту, який однозначно впливатиме на преференції споживачів депозитних продуктів і майбутню конфігурацію банківського ринку.

Замість висновку

Тепер, після успішного завершення процесу націоналізації Приватбанку, необхідно сфокусувати дискусію на проблематиці впливу держави на рівень банківської конкуренції.

Адже дієві програми безпрецендентного втручання держави у фінансовий сектор протягом 2008-2009 років у розвинутих країнах світу передбачали чіткий план щодо майбутнього зниження частки уряду в капіталі системно важливих фінансових установ та повернення коштів платникам податків.

Висока концентрація банківського капіталу під прямим державним управлінням вимагатиме прозорого професійного обговорення та адекватних регуляторних рішень, що сприятимуть розвитку фінансового сектору на принципах ринкової дисципліни.

Роман Корнилюк, к.е.н., фінансовий аналітик YouControl

Читати далi

Posted in Банківська аналітика, Депозити | Лишити comment

Приватбанк: «чому?» і «що далі?»

liquidity_bankografo_1Роман Корнилюк у блозі на порталі “Мінфін”

100% націоналізація системного Приватбанку, в якому сконцентровано понад третини вкладів населення і переважна більшість безготівкових платежів — складний технологічний та економічний процес, що для уникнення проблем в обслуговуванні клієнтів вимагає узгодженості дій усіх зацікавлених сторін — Мінфіну, НБУ, старих власників і менеджменту, а також відповідальності позичальників та вкладників.

Якщо подальші дії старих приватних власників і менеджменту не йтимуть у розріз з наданими ними зобов’язаннями і сприятимуть м’якому переходу системи під управління новій команді, а клієнти банку зберігатимуть спокій, складнощі для клієнтів будуть мінімальними.

Ключові виклики на сьогодні:

  • забезпечення безперебійності функціонування системи інтернет-банкінгу Приват-24;
  • недопущення витоку і нецільового використання інформації про персональні дані і транзакції малого і середнього бізнесу;
  • підтримка ліквідності для забезпечення усіх бажаючих зняти кошти з поточних рахунків та депозитів із можливістю дострокового розірвання.

У наступному році ключові задачі перед новим менеджментом такі:

  • реструктуризація гігантського інсайдерського кредитного портфелю, формування резервів під кредитні ризики;
  • пошук нового відповідального інвестора для компенсації втрат платників податків, за чий рахунок проводиться націоналізація;
  • зміна бізнес-моделі, яку на даний момент можна охарактеризувати як «банк-пилесос» чи «банківська піраміда».

Читати далi

Posted in Банківська аналітика | Лишити comment

Приватбанк націоналізовано. На 100%

Під вечір свята, у неділю Кабмін вирішив зробити українцям подарунок: націоналізувати найбільший банк країни, в якому сконцентровано 36% депозитів населення – Приватбанк. Будемо додавати у цьому пості усі важливі новини, що пов’язані з процесом.

ПАТ “Приватбанк” переходить у стовідсоткову власність держави
18.12.2016 | 23:29
ДЕПАРТАМЕНТ ІНФОРМАЦІЇ ТА КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ СЕКРЕТАРІАТУ КМУ

Кабінет Міністрів України на засіданні в неділю розглянув питання забезпечення стабільності у фінансовій системі країни. Беручи до уваги результати засідання Ради національної безпеки і оборони України, Уряд підтримав пропозицію Національного банку та Ради фінансової стабільності про перехід ПАТ “Приватбанк” у стовідсоткову державну власність.

Передбачено, що держава в особі Міністерства фінансів стане власником 100% акцій ПАТ “Приватбанк” та гарантує безперебійне функціонування цієї установи та збереження коштів його клієнтів.

Ці дії відбуваються у чіткій координації з міжнародними фінансовими організаціями та за їхньої підтримки.
Голова НБУ Валерія Гонтарєва, яка брала участь в засіданні Уряду, та Міністр фінансів Олександр Данилюк поінформували членів КМУ про те, що приватні акціонери Приватбанку звернулися до Уряду з пропозицією, аби держава в інтересах клієнтів банку стала його повним власником.

Перехідний період починається з 19 грудня. Держава забезпечить плавний перехід, стабільну роботу цієї установи у звичному для її клієнтів режимі.

В Уряді виходять із того, що ухвалене ним відповідальне рішення врятувало як Приватбанк, так і всю банківську систему.

В понеділок о 8-30 ранку про деталі ухвалених рішень на спільній прес-конференції поінформують Міністр фінансів Олександр Данилюк та Голова Нацбанку Валерія Гонтарєва.
Уранці окремі заяви з цього приводу зроблять Президент України Петро Порошенко та Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Ліга:

http://finance.liga.net/banks/2016/12/18/news/51086.htm

ЕП: “Приватбанк” очолить екс-міністр фінансів Шлапак

Posted in Аналіз банків, Новини банків | Лишити comment

Рейтинг життєздатності українських банків-1H 2016 (Forbes)

forbes.net.ua / 

Forbes проаналізував стійкість банків, які працюють в Україні, і з’ясував, що найнадійніші з них, як і раніше, – установи з іноземним капіталом

Лідерами рейтингу життєздатності банків, що працюють в Україні, який було складено Forbes за результатами першого півріччя 2016 року, стали французький Credit Agricole, австрійський Райффайзен Банк Аваль, німецький ПроКредит Банк, голландський ІНГ Банк Україна і поки ще італійський UniCredit Bаnk.

Ці банки опинилися в п’ятірці лідерів за комбінацією таких кількісних показників надійності, як ліквідність, рентабельність, достатність капіталу, а також якісних факторів безперебійності платежів, підтримки акціонерів та ризиків країн їх походження. Рейтинг складено на основі даних фінансової звітності станом на 1 липня 2016 року. Мета рейтингу, як завжди, незмінна ─ відфільтрувати банки з найвищою внутрішньою здатністю пережити період системної нестабільності.

З моменту складання попереднього рейтингу перелік надійних покинули дві фінансові установи: Фідобанк і «Хрещатик», які перебували в нижній частині рейтингової таблиці. Навесні обидва банки було виведено з ринку як неплатоспроможні, вчергове підтвердивши якість рейтингової методики.

Зауважимо, що збільшення кількості досліджуваних банків у новому рейтингу ─ з 27 до 30 ─ має технічний характер через корекцію методики відбору. Цього разу замість банків із ринковою часткою більше 0,5% ринку учасниками рейтингу життєздатності банків Forbes стали ТОП-30 найбільших банків за обсягом активів, які контролюють понад 94% банківського ринку.

Продовження ставкопаду

Клієнти українських банків спостерігають подальше падіння прибутковості своїх депозитів у зв’язку з масовим зниженням ставок гравцями банківського ринку. Середньозважена гривнева ставка UIRD за строковими вкладами на 12 місяців з початку року впала з 21% до 18,2%.

Динаміка індексу UIRD: середні депозитні ставки в гривні,%

Рейтинг украинских банков – 2016

Джерело: НБУ, Thompson Reuters

Читати далi

Posted in Банківська аналітика, Банківська система, Депозити, Рейтинг банків | Лишити comment

Сигнальна здатнісь індикаторів раннього попередження дефолтів банків: історичні уроки

liq_liab-1Автор: Роман Корнилюк

У процесі підготовки докторської дисертації у липні 2016 року підготував ряд візуалізацій по різних індикаторах, які перевіряю на сигнальну здатність у прогнозуванні дефолтів для моделювання системного ризику в банківській системі України.

Параметри візуалізацій

— по вертикалі: стандартизований розподіл значень індикатора усіх банків-банкротів (за виключення тих, що проходили по фінмоніторингу, мали непрозору структуру власності, держ. зомбі-банків та 4-х з
Донбаса і Криму);
— по-горизонталі: кількість кварталів до дефолту;
— останній (зелений) boxplot – це розподіл індикатора по нині діючих банках за усі періоди (з 2013-01-01 по 2016-04-01)

Signal Power Visualization of Early-Warning Indicators

Для прикладу розглянемо показник: CTI — cost-to-income ratio. Як бачимо по вибірці проблемних банків його медіана була значно вище, ніж по діючим банкам. І різниця зростала з наближенням дати тимчасової адміністрації.

cti-1

Читати далi

Posted in Аналіз банків, Банківська аналітика, Банківська система | Лишити comment

Ставкопад на депозитному ринку – HY 2016

У першому півріччі 2016-го ставки за банківськими депозитами повернулися на докризовий рівень 3-го кварталу 2013-го року.

fix-dep-dyn

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.1. Динаміка медіани розподілу ставок по строкових депозитах ТОП-25 банків (з можливістю дострокового зняття) у гривнях та доларах ( червоним позначено 12-місячні, оранжевим – 6-місячні, жовтим – 3-місячні вклади).

Причини ставкопаду:
– зовнішні фактори макроекономічної стабілізації;
– успіхи НБУ в приборканні інфляції та девальвації;
– очищення банківської системи від багатьох ризикованих банків, які “пилесосили” ринок, пропонуючи високодохідні депозитні продукти;
– наявність надлишкової ліквідності у більшості ТОП-25 банків в 1 половині 2016 року і відсутність якісних позичальників.

term-dep-12m-distr

Рис.2. Депозитні ставки по строкових депозитах ТОП-25 банків (без можливості дострокового зняття) у гривнях та доларах для ТОП-25 банків ( Відкрити інтерактивний графік “Депозитні ставки” ).
Читати далi

Posted in Банківська аналітика, Банківська наука, Банківська система, Банківська статистика, Валюта, Депозити | Лишити comment

Показники банківської системи: оновлення і нова методика розрахунку

bank_safeBankografo оновлює рубрику БАНКІВСЬКА СТАТИСТИКА за підсумками 1 кварталу 2016 року, де ви можете знайти абсолютні показники банків, зібрані у зручних таблицях, що охоплюють усю банківську систему:

Крім цього, Bankografo оновив статистичні таблиці з найважливішими відносними показниками фінансової стійкості банків:

Звертаємо Вашу увагу, що відбулися зміни в методиці розрахунку таких показників як Процентна маржа банків , ROA , ROE, де у знаменнику замість значень відповідних статей балансу на дату розрахунку (робочих активів, активів чи капіталу) нині використовуються їхні середньорічні значення, попередньо обчислені як середнє арифметичне між їхнім поточним обсягом та обсягом 12 місяців тому. Крім цього, ЧПД і фінансовий результат використовується у чисельнику в аннуалізованому форматі:

i = i_поточне + (i_заминулийрік – i_12місяцівтому)

Такий підхід вважається більш коректним, оскільки фінансові результати банку генеруються не на момент складання звітності, а протягом усього звітного періоду(-ів) часу, за який обсяги статей балансу можуть суттєво змінюватись.

Інша методична новація стосувалась особливостей розрахунку показника Ліквідність банків, в чисельнику якого під високоліквідними активами маються на увазі «Грошові кошти та їх еквіваленти» (без додавання зважених на коефіцієнт 0,75 цінних паперів під рефінансуванням від НБУ та коштів в інших банках, як це було раніше).

Усі зазначені індикатори минулих періодів починаючи з 2006 року були перераховані за новою більш точною методикою, тому значення даних показників можуть дещо відрізнятися від інформації у попередніх статистичних випусках.

Більше індивідуальної інформації про кожен банк України шукайте у рубриці ПОРТРЕТ БАНКУ на Bankografo+ .

Posted in Аналіз банків, Банківська наука, Банківська система, Банківська статистика, Депозити, Кредити | Лишити comment

Присутність іноземних банків в Україні – 2014-2016

25-05-2016 Роман Корнилюк, докторант кафедри банківської справи ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” виступив з доповіддю на тему «Присутність іноземних банків в Україні», в якій поділився результатами емпіричного дослідження про реакцію іноземних і вітчизняних банків на кризові явища 2014 – 1Q 2016 р.р. Іноземні банки виявилися більш стійкими до економічної кризи в порівнянні з приватними вітчизняними, хоча істотно погіршили власне фінансове становище.

Головними причинами вищої стресостійкості іноземних банків стали:

  • фінансова підтримка материнських структур;
  • більш висока лояльність вкладників;
  • менш ризикова політика фондування з меншою залежністю від ресурсів роздрібних вкладників;
  • своєчасний вихід більшості іноземних банків з високомаржинального бізнесу споживчого кредитування;
  • ефективна стратегія зниження витрат і реорганізації мережі.

Щодо потенційних загроз присутності іноземних банків, Роман Корнилюк зазначив, що політичні ризики на даний момент не здійснилися у зв’язку з високою роздробленістю географічної структури групи іноземних банків і помірною концентрацією системи.

Незважаючи на позитивний історичний досвід, банківським регуляторам і стейкхолдерам важливо докладати зусиль до моніторингу фінансового стану та потенціалу впливу іноземних банків.

Через високу структурну неоднорідність групи іноземних банків рекомендується диференціювати підхід до їх регулювання: замість узагальнень про плюси і мінуси іноземного капіталу необхідно приймати індивідуальні рішення в залежності від рівня проблемності кожного окремого дочірнього банку, в повній відповідності з нормами законодавства; бажано враховувати макропруденційний підхід і роль окремих банківських груп в генерації системного ризику.

Важливим елементом макропруденційного регулювання і мінімізації системного ризику може стати система моніторингу за динамікою фінансових ризиків і впливовості іноземних банків (у розрізі дочірніх, материських установ та країн походження капіталу). Рішення регуляторної дилеми між рівним ставленням до учасників ринку та специфікою іноземних банків дозволить максимізувати корисність іноземного капіталу в інтересах сталого розвитку банківської системи України.

Слайди доповіді “Присутність іноземних банків в Україні”

Posted in Аналіз банків, Банківська аналітика, Банківська наука, Банківська система, Банківська статистика, БАНКОтека, Рейтинг банків | Лишити comment

Фінансові дані банків станом на 1Q 2016 оновлено

З динамікою  фінансових даних та індикаторів кожного банку України можна ознайомитися у профілях обраних фінустанов на сайті Bankografo+.

Posted in Аналіз банків, Банківська система, Банківська статистика | Лишити comment

Анонс вебінару на тему незалежних фінансових радників

———— на правах реклами ————

Триває підготовка до запуску першої в Україні професійної Школи Незалежних фінансових радників (НФР).

25-го травня (середа) о 20:00 розпочнеться вебінар “Професія НФР. Версія 2.0”, в якому йтиметься про нову для фінансового ринку України професію. На Ваші питання відповідатимуть два досвідчених банкіра і фінансових радника з міжнародним досвідом – Едвард Дубінський та Дмитро Власов.
Під час вебінару прозвучить багато конкретики про Школу і про роботу Незалежного фінансового радника, його конкретні методики роботи. Буде проголошена інформація про ті оплачувані послуги, які вигідно відрізняють професійного фінансового радника від існуючих гравців фінансового ринку.
Крім того, Ви отримаєте багато інформації про продукти, які має в своєму розпорядженні НФР, та про ефективні нетрадиційні методики продажів, а також почуєте про успіхи викладачів Школи НФР в освіті як приватних інвесторів, так і фінансових радників.

Читати далi

Posted in Події | Лишити comment