Електронні гроші та майбутнє платіжних систем: підсумки круглого столу

Bankografo_Kruglyj Stil Elektronni groshi_2– А. Зарахович (UAPay): “Пластикові карти відімруть через 5-7 років. Майбутнє платежів – за безкартковими ідентифікаторами.”

М. Яківчук (Банк Народний капітал): “Сучасний клієнт хоче платити там, де йому зручно, він ненавидить візити до банківських відділень.”

д.е.н., проф. М. Савлук (КНЕУ): “Частка готівки в платежах знизиться, але не надійтесь, що вона зникне. Тільки ті гроші справжні, які анонімні. Готівка в цьому плані – найкращий засіб накопичення вартості.”

28 березня 2013 року на базі кредитно-економічного факультету КНЕУ відбувся експертний круглий стіл «Електронні гроші та майбутнє платіжних систем».

Організаторами заходу виступило Наукове студентське товариство КЕФ за підтримки Інституту кредитних відносин та кафедри банківської справи КНЕУ. Інформаційний спонсор – сайт банківської аналітики Bankografo.com. Оскільки науковий захід був заявлений як експертний, участь взяли не тільки студенти, а й чимало викладачів кафедри банківської справи.

Bankografo_IЕкспертами-практиками банківського бізнесу виступили: Яківчук Максим Олександрович – начальник управління розвитку відділень та роздрібної торгівлі ПАТ «Банк НАРОДНИЙ КАПІТАЛ» та Зарахович Анатолій Йосипович – виконавчий директор UAPay, радник голови правління ПАТ «Комерційний індустріальний банк».

Модератором круглого столу був Івасів Ігор Богданович, д.е.н., проф. – професор кафедри банківської справи, директор Інституту кредитних відносин.

Даний круглий стіл був націлений на фахове обговорення та живу дискусію експертів щодо основних тенденцій розвитку платіжних систем, зокрема сучасного платіжного інструменту – електронних грошей. Більш детально були проаналізували доповіді, з якими виступили запрошені практики.

Bankografo_ZarahovychАнатолій Зарахович присвятив свій виступ темі «Агрегація платіжних систем». Він наголосив на проблематиці недосконалості традиційних форматів здійснення платежів: як готівкового, так і карткового. Внаслідок значних витрат на розрахунково-касове обслуговування та покриття збитків від карткового шахрайства, банки збільшують тарифи на касові послуги і активно залучають клієнтів до користування новими системами дистанційного банківського обслуговування – мобільного та інтернет-банкінгу.

Банки також отримують вигоду від співпраці з незалежними системами платіжних терміналів, оскільки перекладають свої ризики (як емітента платіжних карток) на торговців та клієнтів. Безкарткова ідентифікація доступу клієнта до власного банківського рахунку у майбутньому позбавить банки значних прямих і непрямих витрат і призведе до відмирання сегменту пластикових карток на платіжному ринку через 5-7 років.

Анатолій Зарахович зазначив, що перехід на безготівкові розрахунки та безкарткову ідентифікацію клієнта розширює можливості для продажу інших банківських продуктів, оскільки клієнт завжди лишається з банком. Так як клієнт в будь який час може скористатись своїм рахунком – втрачається сенс конвертувати всі кошти в готівку і йти від банку після видачі чергової зарплати.

Однак перехід на сучасні технології платежів часто гальмується самими банками. Наприклад, через сильне банківське лобі чіпові карти на ринку США досі займають мізерний процент, оскільки банкам дешевше покривати збитки від шахрайств на магнітних картках, ніж запроваджувати нову дорогу систему з використанням мікрочіпів. Натомість, банкомати в ЄС незабаром перестануть приймати картки з магнітними смужками, оскільки законодавці виграли боротьбу з бізнесом на користь безпеки споживачів.

Bankografo_JakivchukМаксим Яківчук зосередився на темі «Сучасні тенденції ринку платіжних систем». Представник банку «Народний капітал» розповів про посилення тренду до трансформації платіжних систем на основі нових технологічних зрушень та підвищенні вимог клієнтів. Сучасний клієнт хоче платити там, де йому зручно, він не любить черги та відвідування банківських відділень, а прагне мати постійний, швидкий і безперебійний доступ до свого рахунку. Як наслідок, зараз бурхливо розвиваються банківські та платіжні інновації, такі як перший російський банк без відділень – «Тінькофф Кредитні Системи», WebMoney, PayPal, Google Wallet, МТС Банкінг.

Світ трансформується і з кожним роком все швидше, тому для успішного банківського бізнесу необхідно думати про майбутнє. Внаслідок прискорення руху інформації в інтернет-мережі сучасний банківський клієнт може швидко оцінити і порівняти якість послуг кожного банку. Ми отримали можливість бачити повну картину банківської системи через систему відгуків та «лайків» існуючих клієнтів.

Таким чином, для успіху в рітейлі, зокрема платіжному бізнесі, банкам приходиться дотримуватись відомих критеріїв SUPER, яким повинен відповідати ідеальний банківський продукт (simple — простий, useful — зручний і корисний, рersonalized — персоналізований, extensible — поширюваний і відкритий, real-time — вчасний).

В ході обговорення нерідко виникала жвава дискусія між практиками та теоретиками банківського бізнесу.

Bankografo_LazepkaЛазепка Ігор Михайлович звернув увагу на проблему відсутності інформаційних програм навчання банківських клієнтів користуванню сучасними платіжними інструментами.

«Треба не ждати доки клієнт сам дозріє до використання усіх можливих послуг, потрібно клієнта вчити. А цього банки, на жаль, не роблять, економлячи гроші на рекламу, як і Національний банк, якому, насправді, досить вигідний перехід до безготівкових розрахунків. Також, часто розрахуватись у магазині по карточці буває довше, ніж готівкою» – зазначив професор кафедри банківської справи.

Відповідаючи на ремарку І.М. Лазепка та студента Андрія Прісняка про договизну еквайрингу для дрібних торговців, Анатолій Зарахович висловив думку, що ринок платіжних торгових терміналів, як і обізнаність населення швидко розвивається. Якщо раніше тільки на деяких касах супермаркету можна було розрахуватись карткою, то зараз у солідних мережах усі каси наділені такою функцією.

Вартість обслуговування для торговців з розвитком нових платіжних інструментів і відмирання платіжних карток буде знижуватись. Крім того, НБУ восени анонсував запуск інформаційної програми щодо пояснення населеню переваг безготівкових платежів.

Bankografo_SavlukСавлук Михайло Іванович підкреслив, що процес еволюції платіжних систем, як би ми не хотіли, буде невпинно продовжуватись. Оскільки існують об’єктивні принципи організації платіжних систем, серед яких 3 ключові – дешевизна системи, доступність системи та швидкість платежів. Платіж і послуга, за яку сплачуються кошти, повинні в часі максимально збігатися. Електронізація платежів найкраще відповідає цим вимогам.

«Я годен з тим, що готівкові гроші – дорогі, передусім у їхньому виготовленні, транспортуванні, перерахунку, інкасації. Але ми ж не рахували, у що нам обійдеться впровадження електронних грошей, які є дешевшими, однак всі витрати на виготовлення готівки бере на себе держава, тоді як у випадку з електронними грішми держава перекладає всі витрати на юридичні особи» – зазначив професор.

Сфокусувавши увагу на проблематиці обігу електронних грошей, який перебуває поза балансами банків тому складний для монетарного регулювання, проф. М.І. Савлук спрогнозував швидкий розвиток сегменту електронних грошей та скорочення обсягу готівки в майбутньому. Однак застеріг надіятись на цілковите зникнення готівки.

З огляду на принцип добровільності ніхто не зможе заборонити вибір користуватись готівкою, карткою чи електронними грошами. Крім того у будь-яких грошах закладена об’єктивна якість – анонімності. Тільки ті гроші справжні, які анонімні, особливо, якщо розглядати гроші як засіб накопичення вартості. Вимозі до анонімності найкраще відповідають готівкові гроші – підсумував М.І. Савлук.

У ході дискусії особливої уваги викликали питання наскільки вітчизняні платіжні системи конкурують та відповідають вимогам світових, чому українці недостатньо довіряють безготівковим грошовим переказам, новітнім різновидам платіжних інструментів.

KEF ElectroMoney 28.03.13 PosterНаукове студентське товариство КЕФ разом із Інститутом кредитних відносин запланувало багато наукових подій з банківської проблематики. Тому слідкуйте за анонсами на сайтах й будемо раді бачити як студентів, викладачів, так і банкірів-практиків на наших наукових заходах.

Володимир Фридель, Роман Корнилюк

Фото: Ганна Сич

Фотозвіт на сайті НСТ
Фотозвіт на сайті КНЕУ

Bankografo_Kruglyj Stil Elektronni groshi

Слідкуй за оновленням блогу за допомогою RSS  , e-mail   abo twitter:  
Рубрика: Інтернет-банкінг, Банківська аналітика, Пластикові картки, Події. Go to top.
  • Sergey

    18 жовтня набрав чинності закон про платіжні системи який, забов”язує кожного приватного підприємцям обладнати свій бізнес платіжними терміналами. Це перший крод до зменшення готівки в країні. А також перший крок на користь банківської системи, яка зможе нарешті витягти в громадян гроші із під матрацу та збільшити чисельність поточних рахнків клієнтів банку. Але чи вигідно це народу при … . Ось це дуже велике питання.

  • Народ обрав владу, яка вважає, що посилення контролю над фінансовими потоками народу – буде благом для народу. Саме такими інструментами влада намагається досягти стабільності, за яку голосував народ.
    Народ делегує – влада розпоряджається.
    У патерналістській нації, яка готова голосувати за дитмайданчики та 100 грн. доплати до пенсії, так буде тривати ще довго.
    Вільних і анонімних грошей заслуговує вільна нація, яка не боїться ринкових стресів і коливань, через непідконтрольність грошового обігу або через нездатність цб регулювати грошовий обіг цивілізованими демократичними методами.
    Тим паче, що впровадження безготівкового обігу сьогодні можна дуже красиво обгрунтувати глобальними трендами:-)

  • Sergey

    Тепер при цьому законі ЦБ, й буде регулювати всі грошові потоки при електроних платежах, а не міжнародні гіганти такі як VIsa та MastreCard, які проводять розрахунки які знаходяться за межами України. Доречі віза вже подала прохання застосувати право президента на ветто, що до цього закону.

  • так закон набув чинності рік тому 🙂

    http://www.ukr.net/news/sogodn_nabuva_chinnost_zakon_jakij_obmezhu_rozrahunki_got_vkoju-15771371-1.html
    яке вето?
    міжнародні системи нічого не регулюють і ніколи не регулювали.
    вони контролюють процеси в рамках своєї клієнтської бази.