Форум ПМФУ: Огляд банківської системи України — 2011

Аналітики банків-членів Форуму провідних міжнародних фінансових установ

Гальмування на підйомі

Після повільного зростання кредитування та відчутного відновлення депозитної бази у 2010 році банківська система була готова до динамічного розвитку в 2011 році.

Ці очікування в основному справдилися в перших трьох кварталах з огляду на збільшення притоку депозитів і відновлення кредитування.

Однак різке погіршення індексу економічних настроїв населення та, як результат, більш жорстка валютно-кредитна політика сповільнили зростання кредитування та депозитів банківської системи в останньому кварталі 2011 року.

Ліквідність банківської системи в четвертому кварталі 2011 року опустилася до найнижчого показника, а відсоткові ставки значно зросли.

Упродовж 2011 року загальний обсяг кредитування збільшився тільки на 10%, що було повільніше, ніж зростання ВВП. У 2012 році, прогнозують експерти банків — членів Форуму провідних міжнародних фінансових установ, повільно зростатимуть банківське кредитування та портфелі цінних паперів.

Гривневі кредити фізичним особам, скоріш за все, залишаться єдиним сегментом кредитування у 2012 році, який покаже відчутне зростання.

Жорстка валютно-кредитна політика НБУ та проблеми з ліквідністю банків в Європі вплинули на вартість фінансування українських банків у 2011 році. Це підштовхнуло банки до відповідного підвищення ставок за кредитами.

Хоча ситуація з ліквідністю трохи покращилася у грудні 2011 року і січні 2012 року, ця ліквідність головним чином короткострокова. Отже, надій на значне зменшення середньострокових і довгострокових ставок за кредитами нема, що повинно обмежити можливості банків надавати позики.

Консенсус-прогноз банківської системи

2008 рік 2009 рік 2010 рік 2011 рік 2012 рік* 2013 рік*
Всього активів, мільярди гривень 926,0 880,0 945,5 1 058,6 1 149,6 1 320,4
Всього активів, зміна рік до року, % 54,5 -4,9 7,4 12,0 8,6 14,9
Всього позик, мільярди гривень 734 717,5 724,6 793,9 848,4 951,7
Всього позик, зміна рік до року, % 71,9 -2,2 1,0 9,6 6,9 12,2
Корпоративні позики, мільярди гривень 460,2 482,3 520,1 597,6 655,2 747,6
Корпоративні позики, зміна рік до року, % 69,6 4,8 7,8 14,9 9,7 14,1
Роздрібні позики, мільярди гривень 273,8 235,4 204,5 196,3 193,2 204,1
Роздрібні позики, зміна рік до року, % 76,1 -14,0 -13,1 -4,0 -1,6 5,7
Всього депозитів, мільярди гривень 357,9 327,7 414,2 487,2 552,8 641,8
Всього депозитів, зміна рік до року, % 27,7 -8,3 26,4 17,6 13,5 16,1
Депозити населення, мільярди гривень 215,6 211,4 271,7 307,3 342,4 403,0
Депозити населення, зміна рік до року, % 31,1 -1,9 28,5 13,1 11,4 17,7

* — прогноз

 

Джерело: НБУ. Консенсус-прогноз: аналітики банків UniCredit, «Райффайзен банк аваль», «ОТП», «ІНГ», «Ерсте банк»

Сценарії розвитку

Рік закінчився, і банківська система знову стоїть на роздоріжжі: що станеться із світовою і вітчизняною економікою, обмінним курсом та банківською системою?

Вірогідність другої хвилі кризи велика, і жоден експерт не може зробити точного прогнозу на середньострокову перспективу. Автори розробили сценарії економічного та політичного розвитку, щоб бути готовими до можливих варіантів розвитку подій.

Незважаючи на бурхливі зміни і зростаючу невпевненість, експерти бачать тільки два сценарії економічного розвитку і тільки один сценарій розвитку банківського сектора.

Загальний напрямок розвитку сектора головним чином визначається зовнішніми, макроекономічними, факторами. Політика найближчим часом не принесе сюрпризів.

Звісно, існує більше варіантів розвитку подій для окремих банків у межах сектора, але, враховуючи, що кожен банк може обрати свою власну долю, автори класифікують ці варіанти розвитку подій як стратегії, а не як сценарії.

Передусім експерти визначили тенденції зовнішнього середовища.

1. Політика. Хоча 2012 рік характеризується виборами у багатьох країнах, автори не очікують серйозних змін в Україні чи за кордоном. Існує можливість змін в урядах деяких арабських або африканських країн, але ці зміни не вплинуть на Україну.

Ескалація конфлікту навколо Ірану негативно вплине на Україну через підвищення цін на нафту. Існує два можливі варіанти розвитку подій: блокада Ірану або війна з ним. Обидва сценарії мають однаковий напрямок впливу.

Політичні конфлікти з Росією є сталою тенденцією вже кілька років. Ця тенденція найближчим часом залишиться без змін.

2. Світова економіка. Стагнація економічного розвитку стане тенденцією на кілька наступних років. Існує можливість кризи в певних країнах, але загалом розвиток світової економіки буде характеризуватися як уповільнене зростання.

Результатом загальної стагнації стане зменшення інвестиційної активності та обмеження доступу до міжнародного фінансування.

Ще одна тенденція — стратегія делевереджингу — зниження частки боргових коштів, яка застосовується багатьма міжнародними банками. Як результат, міжнародні гравці зменшать обсяг операцій в Україні та на інших ринках, що розвиваються.

3. Вітчизняна економіка. У ситуації стагнації світової економіки українська економіка не може процвітати. Структура вітчизняної економіки та міжнародна торгівля є чинниками, що визначають довгостроковий тренд знецінення національної валюти.

Нацбанк і надалі підтримуватиме гривню, принаймні до парламентських виборів цієї осені. Як результат, НБУ буде дотримуватися жорсткої монетарної політики.

Варто докладно зупинитися на двох чітких сценаріях макроекономічних змін, які аналітики вважають найбільш реалістичними у наступні кілька років.

U-подібна динаміка W-подібна динаміка
Стагнація економіки з наступним відновленням, вірогідність 70% Друга хвиля кризи з наступним відновленням, вірогідність 30%
Стагнація в ЄС без загострення кризи Криза в ЄС з банкрутством деяких країн.
Повільне зростання реального ВВП в Україні з прискореним зростанням у 2014-2016 роках Падіння реального ВВП в Україні у 2012-2013 роках з прискореним зростанням у 2014-2016 роках
Позитивний платіжний баланс Негативний платіжний баланс
Помірне знецінення гривні Різке знецінення гривні
Повільний темп делевереджингу європейських банків Масовий делевереджинг європейських банків
Стабільна частка проблемних кредитів Зростаюча частка проблемних кредитів
Прибуткова робота банківської системи Збитки банківської системи
Стабільне зростання кредитних портфелів Зменшення загальної суми кредитів

На основі цих сценаріїв експерти зробили сценарії розвитку українського банківського сектора на кілька наступних років.

Основа тенденція розвитку банківського сектора — відсутність довгострокових і дешевих гривневих ресурсів. Основні постачальники довгострокових фінансових ресурсів — це недержавні пенсійні фонди та компанії із страхування життя.

Навіть якщо уряд запустить пенсійну реформу, банківська система отримає довгострокові гривневі ресурси не раніше, ніж через п’ять років. Тому у середньостроковій перспективі вітчизняних фінансових ресурсів не буде вистачати і вони будуть дорогими. Основним джерелом фінансування будуть депозити.

Висока вартість фінансування, висока інфляція, значні банківські ризики — кредитний, курсовий, ризик ліквідності — обмежать потенціал для зменшення ставок кредитів. Отже, за умови відносно несприятливого економічного зростання аналітики очікують, що зростання кредитування у середньостроковій перспективі буде пригніченим.

Це означає, що темпи зростання кредитування будуть нижчими, ніж номінальне зростання ВВП. Відтак, коефіцієнт відношення кредитування до ВВП далі падатиме.

У ситуації повільного темпу зростання амортизація старих кредитів буде вищою, ніж темп зростання нових позик. У результаті, процентний дохід буде знижуватися. Тому аналітики бачать два шляхи для того, щоб банки могли компенсувати зниження процентного доходу і підтримувати прибутковість.

По-перше, зростання залежності від комісійного доходу, що вимагатиме концентрації на програмах, орієнтованих на клієнта, а не тільки на програмах лояльності. Як показує міжнародний досвід, глибока орієнтація на клієнта є єдиною життєво важливою стратегією для успіху фінансової установи.

По-друге, банки і надалі будуть зменшувати витрати шляхом поглиблення рівня автоматизації процесів та просування дистанційних банківських каналів. Деякі банки можуть залишити роздрібний сектор через високий коефіцієнт співвідношення витрат та доходів, що виникає в цьому сегменті.

Експерти обережно розглядають банківський сектор України, хоча він і має чіткий позитивний потенціал. У найкращому випадку, що означає впровадження структурних реформ, припинення корупції та детінізацію економіки, рівень фінансового посередництва в економіці може значно зростати на постійній основі.

Кредити і депозити

Після повільного зростання кредитування і відчутного відновлення депозитної бази у 2010 році банки були готові до динамічного розвитку у 2011 році. Ці очікування справдилися у перших трьох кварталах 2011 року на тлі збільшення притоку депозитів і відновлення кредитування у корпоративному і роздрібному секторах.

Однак різке погіршення індексу економічних настроїв населення і більш жорстка монетарна політика через намагання Нацбанку утримати валютний курс сповільнили зростання кредитування та притоку депозитів у четвертому кварталі.

Коли банки зіткнулися з проблемою жорсткого скорочення ліквідності, вони підняли ставки за позиками і встановили обмеження на нові обсяги кредитування. Відтак, у четвертому кварталі кредитний портфель банківської системи знаходився у стагнації після зростання на 2,9% та 3,7% у другому і третьому кварталах відповідно.

Загальний кредитний портфель у 2011 році виріс на 9,6% порівняно з 2010 роком, що набагато краще, ніж за попередні два роки, але все ще нижче від номінального зростання ВВП. У 2009 році кредитування виросло на 2,2%, у 2010 році — на 0,8%.

Таким чином, процес делевереджингу у вітчизняній економіці триває: відношення кредитування до ВВП зменшилося з 77,4% у кінці 2008 року до 60,4% зараз.

У всіх сегментах у 2011 році найбільше зростало гривневе кредитування фізосіб — 34% підвищення порівняно з 2010 роком, тому що банки масово вливалися у високоприбутковий бізнес споживчого кредитування. Іпотечне кредитування все ще заморожене з огляду на високі відсоткові ставки і недосяжні ціни на житло.

Позики юридичних осіб за рік зросли на 15%, на що вплинуло збільшення обсягу гривневих кредитів на 19%. Валютне кредитування зупинилося, крім кредитування експортерів. Відповідно, частка позик в іноземній валюті у загальному обсязі кредитів у 2011 році впала з 46,6% до 40,7%, повернувшись до рівня початку 2006 року.

Темп зростання депозитів становив 17,6% у 2011 році, сповільнившись з 26,3% у 2010 році. На відміну від 2010 року, депозити юридичних осіб зростали швидше, ніж депозити фізосіб. Зростання депозитів юридичних осіб прискорилося з 22% у 2010 році до 26,3% у 2011 році, а темп зростання депозитів фізосіб впав з 28,5% до 13%.

Експерти пояснюють це стабільним відновленням доходів юридичних осіб за останній рік. Крім того, велике зростання депозитів фізичних осіб у 2010 році частково завдячує поверненню депозитів, що спокусилися на привабливі відсоткові ставки, які було вилучено з системи під час кризи 2008-2009 років.

Таким чином, зупинка зростання депозитів фізосіб у 2011 році виглядала природно. Валютна складова депозитів фізосіб не змінилася: до серпня гривневі депозити зростали швидше завдяки високим ставкам, тоді як подальше відродження очікувань девальвації зробило валютні депозити більш привабливими.

Баланс банків

Ліквідність банківської системи у четвертому кварталі 2011 року опустилася до найнижчого показника, якщо порівнювати з інфляцією, а ставки значно зросли. Обсяги кредитування упродовж четвертого кварталу 2011 року майже не змінилися.

Упродовж 2011 року загальний обсяг кредитування збільшився тільки на 10%, що повільніше, ніж зростання номінального ВВП. Портфель гривневих держоблігацій банків залишався майже без змін. У 2012 році, вважають експерти, відбудеться повільне зростання банківського кредитування та портфелів цінних паперів.

Платіжний баланс у 2012 році залишиться негативним. Це означає, що банки і далі будуть відмовлятися від своєї гривневої ліквідності в обмін на куплену в НБУ валюту. Регулятор почав надавати банкам все більше рефінансування і робитиме це у 2012 році. Установи не будуть мати гривневої ліквідності для видачі кредитів у гривні.

Банки мають достатню ліквідність у валюті: 8 мільярдів гривень порівняно з 3 мільярдами гривень до кризи. Однак попит на валютні позики невеликий. Юридичні особи, які мають дохід у валюті і право на валютні кредити, зазвичай обтяжені великими боргами. Крім того, вартість валютних кредитів постійно збільшується.

Уряд вперше почав змагатися за доларову ліквідність на вітчизняному ринку. У грудні законодавство дозволило випустити держоблігації в іноземній валюті на вітчизняному ринку. Досі вони мали легальний обіг лише на зовнішніх ринках.

Мінфін пропонує дохід більш ніж 9% на кошти у доларах, що вище за середньозважені ставки банківської системи для строкових депозитів у доларах. Банки вже купили ці облігації на 583 мільйони доларів.

Гривневе кредитування фізосіб — єдиний прибутковий сегмент, але там домінують кілька банків з українським капіталом. Гривневі кредити фізособам, схоже, будуть єдиним сегментом кредитування у 2012 році, який покаже відчутне зростання.

Вартість залучених ресурсів

Жорстка монетарна політика НБУ і проблеми з ліквідністю банків в Європі вплинули на вартість фінансування українських банків. Це змусило їх підняти ставки за кредитами, що негативно вплинуло на доступ до кредитування бізнесу і населення.

Хоча ситуація з ліквідністю трохи покращилася в грудні 2011 року і січні 2012 року, ця ліквідність переважно короткострокова. У випадку негативних трендів на валютному ринку НБУ може швидко змінити своє ставлення до ліквідності і переключитися з короткострокового полегшення монетарної політики до жорсткішого режиму.

Це може викликати ще одне скорочення ліквідності з відповідною висхідною корекцією короткострокових ставок. Вірогідність таких дій буде залишатися великою принаймні до парламентських виборів, призначених на жовтень 2012 року.

Джерело: НБУ

Відсутність середньострокових і довгострокових ресурсів значно обмежує потенціал банків для розширення видачі позик. Ставки за кредитами залишаються без змін, незважаючи на поліпшення короткострокової ліквідності.

Експерти не очікують значного поліпшення у доступі до вітчизняних і зовнішніх довгострокових фінансових ресурсів банків у найближчі три-шість місяців.

З одного боку, нестабільність на світових ринках капіталу та проблеми з ліквідністю в Європі будуть обмежувати доступність зовнішніх ресурсів для українських банків.

З іншого боку, побоювання наближення знецінення гривні може стимулювати НБУ мобілізувати надлишкові ресурси, що створить дефіцит ліквідності на вітчизняному ринку. Відтак, надій на зменшення ставок і розширення кредитування немає.

Прибутки і збитки

Минулий рік показав позитивну динаміку прибутковості, тому що банки відновили кредитування реального сектора економіки. Хоча система все ще потерпала від збитків, вони скоротилися відносно 2010 року на 40,8% до 7,708 мільярда гривень.

Поліпшення прибутковості торкнулося всієї системи. При цьому 144 банки — 83% — оголосили про прибутки, а найбільша частка — 53% — збитків припала тільки на дві фінансові установи — Укрсиббанк і Укргазбанк.

Жорстка монетарна політика та обережне кредитування стримували ріст прибутків, які підвищилися лише на 4,3% відносно 2010 року. У той же час вирішення питання проблемних позик зробило можливим вивільнення резервів, а отже, й капіталу.

Витрати не виросли щодо останнього року завдяки різним тактикам оптимізації — скороченню працівників, закриттю відділень, зниженню адміністративних витрат.

Аналітики очікують, що прибутки банківського сектора у 2012 році залишатимуться під тиском, бо економічне зростання буде слабким на фоні світового сповільнення, а від центрального банку очікується збереження жорсткої монетарної політики.

Також очікується збільшення витрат на фінансування, що призведе до тиску на маржу та обмежить кредитування. Оптимізація витрат і подальше вдосконалення якості активів, скоріш за все, будуть головними засобами поліпшення балансу.

Загалом, прибутковість банківської системи у 2012 році поліпшиться відносно 2011 року завдяки вирішенню питання проблемних кредитів і подальшому відновленню кредитування, але буде залишатися обмеженою через брак оборотного капіталу, жорстку валютно-кредитну політику і дорогі фінансові ресурси.

Крім того, загальний результат буде залежати від продуктивності двох системних банків, що були проблемними у 2011 році, — Укрсиббанку і Укргазбанку.

Якість кредитного портфеля

У 2011 році якість кредитного портфеля поліпшилася. В кінці 2011 року частка проблемних позик впала до 9,6% порівняно з 11,2% в кінці 2010 року. Частково це результат відновлення кредитування, тобто ефект знаменника.

Однак головною причиною поліпшення була активізація вирішення питання проблемних позик, особливо їх списання. Приблизно половина щорічного списання проблемних кредитів відбулася в листопаді-грудні після того, як податкова адміністрація погодилася не обкладати податком списання проблемних позик.

Більше того, банки продавали проблемні кредити та права власності на кредитне забезпечення, а також проводили реструктуризацію проблемних позик.

Більшість проданих проблемних кредитів були незабезпеченими, тоді як банки все ще утримували кредити із забезпеченням, сподіваючись отримати з них кращий коефіцієнт стягнення. Позики, що видавалися після кризи, мають набагато кращу якість, бо тепер банки дотримуються обережної політики.

Проблемні кредити і резерви

Джерело: НБУ

Питання проблемних кредитів і далі впливатиме на продуктивність банківського сектора. Проте експерти очікують, що позитивний тренд, який почався у 2011 році, триватиме завдяки вирішенню питання проблемних позик і зростанню кредитування.

Однак можливий спад економічної активності є фактором ризику і може викликати погіршення кредитного портфеля.

 

Аналітики банків — членів Форуму провідних міжнародних фінансових установ:

Анна Колесніченко, UniCredit Bank

Олександр Печерицин, ING

Дмитро Сологуб, «Райффайзен банк аваль»

Мар’ян Заблоцький, «Ерсте банк»

Оксана Брусенська, UniCredit

Євген Зінов’єв, «ОТП банк»

Слідкуй за оновленням блогу за допомогою RSS  , e-mail   abo twitter:  
Рубрика: PDF, Банківська аналітика. Go to top.