Історія старовинних банківських установ. Уривок третій: перші паперові гроші

4920_Диба_2Продовжується серія цікавих уривків зі старої книги П’єтро Рота, нещодавно перекладеної на українську мову проф. Ігорем Івасівим. Знаєте як середньовічні європейці дізнались про паперові гроші ?

“…Закінчуючи цю частину розповіді про приватних італійських банкірів, я повинен торкнутися питання: чи були відомі банкірам паперові гроші?

На це питання доводиться (частково) відповісти ствердно. Але слід додати, що жоден італійський банкір не друкував білетів і жодний італійський уряд не вдавався до паперових грошей раніше того часу, коли банківські білети та паперові гроші ввійшли в ужиток в інших країнах Європи.

З паперовими грошима італійці познайомилися передусім у Китаї. Але їх застосування італійцям здалося справою неможливою на їхній батьківщині, можливою лише у великій державі, що керується найбільш деспотичними законами.

Першу інформацію про паперові гроші повідомив італійцям Марко Поло. Наприкінці XIII століття 1 він видав опис своїх подорожей, з яких наводимо один уривок:

«У місті Калбоні знаходиться стіл, тобто банк (Tavola), великого хана. Влаштовано справу таким чином, що богдихан є наймайстернішим алхіміком, як я зараз і покажу.

Знайте, що він виробляє ось такі гроші. Він радить брати кору дерева, яке називається шовковичним, листям якого харчуються шовковичні черви. Внутрішню кору, яка знаходиться між зовнішньою корою й деревиною, зривають, з цієї кори виготовляють папір, на вигляд зовсім чорний.

Потім великі аркуші паперу розрізають на шматки різного розміру. Найменші з них коштують один динарій, наступні — тотожні 3 венеціанським срібним грошам, інші — 10 грошам, деякі коштують один, два й навіть десять базантів.

Виготовлення цієї паперової монети здійснюється з такими церемоніями, ніби вона зі щирого золота чи срібла. На кожному шматку паперу кілька чиновників не тільки розписуються, а й прикладають свої печатки, а потім особливий чиновник прикладає ще й печатку імператора. І таких грошей випущено в обіг стільки, що не вистачило б всієї скарбниці для сплати за ними.

Коли паперові гроші виготовлені, ними здійснюються всі виплати, і вони поширюються в усіх провінціях і містах, підвладних богдихану. Під страхом смерті ніхто не має права відмовитися від їх отримання.”

Джерело: 

Рота П’єтро. Історія банків. Історія старовинних банківських установ у древніх греків і римлян, у середньовічних італійців, а також у Голландії та Німеччині XVII і XVIII ст. / з примітками та доповненнями І. І. Кауфмана ; переклад та редакція І. Б. Івасіва . — К. : КНЕУ, 2015. — 133 с.

Зміст

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .3
ПЕРЕДМОВА АВТОРА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .20
Розділ 1. БАНКІВСЬКІ УСТАНОВИ ГРЕЦІЇ ТА РИМУ . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .23
Розділ 2. ІТАЛІЙСЬКІ БАНКІРИ В СЕРЕДНІ ВІКИ. МІНЯЙЛИ, ЛИХВАРІ . . . . . . . . . . . . . . .38
Розділ 3. ІТАЛІЙСЬКІ БАНКІРИ В СЕРЕДНІ ВІКИ. ВЕКСЕЛЬНІ ОПЕРАЦІЇ . . . . . . . . . . . .  58
Розділ 4. ІТАЛІЙСЬКІ БАНКІРИ В СЕРЕДНІ ВІКИ. ВКЛАДИ Й ПОТОЧНІ РАХУНКИ . . . . 79
Розділ 5. ПУБЛІЧНІ БАНКИ В ІТАЛІЇ В XVI–XVIII СТ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 89
Розділ 6. СТАРОДАВНІ ПУБЛІЧНІ БАНКИ ГОЛЛАНДІЇ ТА НІМЕЧЧИНИ . . . . . . . . . . . . . 118

Придбати друкований примірник книги можна, надіславши запит на info@bankografo.com, або скориставшись формою для зв’язку.

Ціна: 48 гривень + вартість пересилки мережами “Укрпошти” чи “Нової пошти”.

Слідкуй за оновленням блогу за допомогою RSS  , e-mail   abo twitter:  
Рубрика: PDF, Банківська наука, Банківська справа. Go to top.