Автори аналізують рівень концентрації банківської системи порівняно з іншими країнами, оцінюють потенційні ризики процесів злиття і поглинання серед фінансових установ, пропонують комплекс превентивних заходів, спрямованих на мінімізацію негативних наслідків концентрації та досягнення оптимальної консолідації ринку.
Українська версія: http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=25630429
Англійська версія: http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=25630428
Підкреслимо основні тези даного дослідження в форматі «питання-відповідь» + ілюстративний матеріал :
Чи можна виміряти концентрацію банківського ринку ?
– Так.
Кожен метод вимірювання – індекс Херфіндаля-Хіршмана (HHI), СR-n, Hannah-Kay index та низка індексів нерівності – має свої сильні і слабкі сторони. Проте регуляторам варто використовувати індекс Херфіндаля-Хіршмана в якості ключового нормативного індикатора, а решту – як додаткові інформаційні показники для глибшого розуміння причин динаміки концентрації.
Так що, концентрована банківська система України?
– Загалом ні.
Попри низьку концентрацію, ринок наближується до рівня помірної концентрації (1000<HHI<2000). Це доводять ключові методи оцінки (HHI = 836, CR3=45%, CR5=54%, Gini =0,83 станом на 01.10.2015). Динаміка решти показників концентрації та нерівності корелює з вищевказаними.
За рахунок чого зростає концентрація ?
– За рахунок скорочення кількості банків.
Згідно проведеного факторного аналізу, вклад фактору закриття банків у приріст HHI складає 99,9%, а в приріст СR5 – 86%. Таким чином ріст концентрації зумовлений очисткою банківської системою, а не ростом нерівності серед нині платоспроможних банків. Тому немає підстав боятись монополізації ринку.
А як в порівнянні з іншими країнами ?
– Наш банківський ринок ще не достатньо концентрований.
БСУ за концентрацією нижче більшої частини країн ЄС. За останній рік ми досягли середньо-європейського показника. Не варто забувати, що останній формується в основному за рахунок значної ваги низько концентрованих і сильно фрагментованих банківських секторів Німеччини, Франції та Іспанії з великою кількістю ощадних і кооперативних банків, що не характерні для України та більшості країн ЄС.
Значить нічого не потрібно робити регуляторам?
–Ні. Треба.
Варто посилити моніторинг концентрації в окремих продуктових сегментах банківського ринку, особливо в ритейлі та на ринку платежів, де показники концентрації є вищими за загальні, наближаючись до рівня високої концентрації. Додатковий мотив для «продуктового» моніторингу – вище суспільне значення роздрібних продуктів, що визначають довіру населення до учасників банківської системи.
Так що, не дозволяти подальші злиття?
– Ні.
Злиття можуть мати великі позитивні наслідки для фінансової стійкості БСУ у вигляді фінансової та операційної синергії, зростання загальної капіталізації та адекватності регулятивного капіталу, дотримання нормативів мінімального розміру регулятивного капіталу, зниження рівня дефолтів і певної економії суспільних ліквідаційних втрат, зростання загальної ефективності банківської системи через якісну заміну менеджменту і трансформацію бізнес-моделей банків.
Крім того, результати нашого емпіричного дослідження довели, що злиття і поглинання між банками ІІI-IV групи за класифікацією НБУ не матимуть істотного ефекту на ріст концентрації. Більшим драйвером для концентрації може стати посилення ринкових позицій банків I-ї групи та скорочення дистанції з лідером, що збільшить значення HHI та кількість вагомих потенційних варіантів злиття і поглинання для росту концентрації.
Тому доцільно послабити вимоги антимонопольного та банківського законодавства, які перешкоджають процесу консолідації та капіталізації банків III-IV груп за класифікацією НБУ у зв’язку з незначним впливом реорганізації малих банків на рівень концентрації та конкуренції.
Детальніша інформація в номері 234 “Вісника НБУ”