Home >> Blog >> Рубрика: Арт-банкінг

Конвульсії українського арт-ринку

artbankingАнтон Філатов, ФрАза.ua

…Важливий фактор розвитку арт-ринку — формування мережі інвестиційних фондів і банків, які займаються арт-банкінгом (інвестуванням у твори мистецтва).

Клієнти таких компаній можуть сформувати інвестиційно привабливу колекцію творів мистецтва. Через 5-10 років така колекція може принести більше, ніж навіть найприбутковіші цінні папери.

У Європі арт-інвестуванням займаються цілі підрозділи банків. Працюють у них як досвідчені інвестори, так і арт-консультанти з хорошими зв’язками. Останні примудряються відшукати і купити для свого клієнта необхідний твір мистецтва навіть у тому випадку, якщо він знаходиться в приватній колекції.

В Україні ж арт-інвестування зводиться найчастіше до того, що клієнту попросту радять якогось галериста, який допоможе сформувати колекцію…

За прогнозами аналітиків, до 2016 року український арт-ринок зросте більш ніж у п’ять разів. За підсумками минулого року його обсяг склав $ 5 млн, а через чотири роки, згідно з очікуваннями експертів, наблизиться до $ 28 млн.

Найчастіше арт-ринок відображає стан справ в економіці країни, а його зростання стає свідченням поліпшення справ у цілому в усій державі. Однак це правило стосується розвинених країн, в яких арт-ринок обріс необхідною інфраструктурою, а кількість людей, які регулярно купують твори мистецтва, обчислюється десятками тисяч.

В Україні ж він продовжує розвиватися стихійно, а не в унісон з вітчизняною економікою. Враховуючи ж райдужні прогнози експертів, з наступного року зростання арт-ринку обіцяє стати системним.

sokrat_art-bankingСтан справ на цьому ринку буде поліпшуватися, насамперед, з трьох причин:

— Зростання цін на твори мистецтва українських художників;

— Зростання кількості колекціонерів мистецтва в нашій країні;

— Становлення інфраструктури арт-ринку.

 

Недооціненість українського арт-ринку

«У порівнянні з західними — українські ціни на мистецтво до смішного низькі. Цим вдалим моментом для старту варто скористатися тим, хто подумує про колекціонування … » — каже куратор Вікторія Бурлака.

Ще кілька років тому роботу відомого українського художника можна було купити всього за $ 5-10 тис. Лише у виняткових випадках ціни на сучасне українське мистецтво досягали $ 30-50 тис.

Нині ж, разом із появою регулярних аукціонів, виставок сучасного мистецтва та антикваріату, вітчизняні художники і арт-дилери сміливіше піднімають ціни на українські твори мистецтва. За оцінками арт-дилерів, сьогодні середня вартість роботи помітного сучасного українського художника коливається в районі $ 10-20 тис.

Посприяло підвищенню цін на наше мистецтво і його присутність на престижних зарубіжних аукціонах. Роботи українських майстрів почали регулярно з’являтися на найпрестижніших торгах лише протягом останніх 3-4 років. Порядок цін на таких аукціонах значно вищий, ніж в Україні.

Наприклад, аукціонний дім Sotheby’s раніше виставляв український живопис на торги не дорожче, ніж за $ 15 тис. А тепер підняв ціни на наших художників у два-три рази.

У жовтні 2011 року на аукціоні Phillips de Pury & Co в Лондоні була виставлена ​​картина «Кінь. Ніч»найдорожчого на сьогоднішній день українського художника Анатолія Криволапа. З молотка вона пішла за $ 124 343. Цей рекорд не вдавалося побити жодному іншому українському художнику протягом півтора років. Однак 28 червня 2013 на цьому ж аукціоні було виставлено інше полотно Криволапа з цієї ж серії — «Кінь. Вечір». Картина була продана за $ 182,2 тис.

Krivolap.Kin.Vechir_Bankografo

Анатолій Криволап, «Кінь. Вечір»

Ціни на твори відомих західних художників зростають у середньому на 10% на рік. Однак про роботи українських майстрів подібного сказати не можна. Наш ринок ще дуже молодий.

 

Колекціонери

Поступово розширюється коло людей, регулярно купують в Україні предмети мистецтва. Заможні люди, які можуть собі дозволити викласти не один десяток доларів за той чи інший твір художника, бачать в колекціонуванні насамперед капіталізацію власного іміджу. А згадка про недавнє придбання нової картини стало чи не обов’язковою частиною розмов світської льв’ятні.

На думку арт-дилерів, портрет сучасного українського колекціонера виглядає приблизно так: 25-45 років, західна освіта, власний бізнес.

Це вже не старомодний неосвічений нувориш, який був чи не єдиним покупцем у 90-ті роки. Відповідно, і попитом тоді користувалися кітч і лубок. Тому-то в ті «круті» роки художники у пошуках справжніх цінителів мистецтва і намагалися масово виїхати з країни. Сьогодні художники теж їдуть. Але вже не стільки для того, щоб «залишитися там», скільки для того, щоб «продати і повернутися». Адже рівень освіченості українських колекціонерів помітно виріс.

І все ж в Україні не набереться і сотні колекціонерів, які регулярно купують твори мистецтва. Для прикладу, у Великобританії кількість колекціонерів перевалює за 10 тисяч. Близько 3,5 тисяч з них щороку купують роботи більше 50 художників. При цьому британці кажуть, що якби у них було близько тисячі колекціонерів, то ні про який арт-ринок не могло б бути й мови …

У розвинених країнах ціни на роботи того чи іншого художника формує передусім внутрішній ринок, а потім вже — іноземні галереї та аукціони. Так, наприклад, завдяки тому, що суперзаможні китайські промисловці довгий час вкладали гроші в твори саме вітчизняних художників, ціни на останніх істотно виросли і на міжнародному ринку.

В Україні ж — зворотна тенденція. Через те, що українських колекціонерів недостатньо багато, наші художники змушені формувати ціни на свої роботи, спираючись, швидше, на міжнародний ринок, ніж на вітчизняний.

Засвітитися українському майстрові в європейській чи американській галереї, на аукціоні, на Венеціанській бієнале або, скажімо, женевському Арт-парку — необхідна умова для того, щоб можна було підняти ціни на свою творчість.

Наприклад, як тільки робота Оксани Мась «Вівтар Націй» була представлена ​​на Венеціанській бієнале, ціни на інші твори художниці відразу ж злетіли.

Mas.Vivtar Nacij_Bankografo

 

Зародження фін-арт-інфраструктури

Ще один важливий фактор розвитку арт-ринку — формування мережі інвестиційних фондів і банків, які займаються арт-банкінгом (інвестуванням у твори мистецтва).

Клієнти таких компаній можуть сформувати інвестиційно привабливу колекцію творів мистецтва. Через 5-10 років така колекція може принести більше, ніж навіть найприбутковіші цінні папери.

У Європі арт-інвестуванням займаються цілі підрозділи банків. Працюють у них як досвідчені інвестори, так і арт-консультанти з хорошими зв’язками. Останні примудряються відшукати і купити для свого клієнта необхідний твір мистецтва навіть у тому випадку, якщо він знаходиться в приватній колекції.

В Україні ж арт-інвестування зводиться найчастіше до того, що клієнту попросту радять якогось галериста, який допоможе сформувати колекцію.

Якщо український арт-ринок в цілому сьогодні лише прокидається після довгого летаргічного сну, то арт-інвестування і зовсім знаходиться в зародковому стані.

І все ж деякі українці звертаються в банки з проханням сформувати колекції мистецтва. Наприклад, в УкрСиббанку говорять, що окремі клієнти купують роботи сучасних художників невеликими серіями, з метою їх подальшого перепродажу. І якщо сьогодні за кожну з робіт вони викладають до $ 500, то через кілька років зможуть отримати за неї $ 1,5-5 тис.

Передчуваючи, що незабаром українці дозріють для арт-інвестування, банки почали формувати власні колекції. Роботи сучасних вітчизняних майстрів збирають, наприклад, Альфа-Банк, Дельта Банк, Перший Український Міжнародний Банк і інші фінустанови.

Незважаючи на те, що ця спеціалізація залишається для банків заняттям іміджевим — непорушність цього самого іміджу вона зовсім не підтверджує. У 90-ті роки твори сучасних українських художників збирав і сумнозвісний «Градобанк». У його колекції налічувалося близько 800 експонатів, які в 1999-му оцінювалися в $ 5,152 млн. Коли банк лопнув — ці активи віддали за борги.

За словами окремих мистецтвознавців, потенціал українського арт-ринку сягає $ 1 млрд, а щорічних обсягів продажів — кількох сотень мільйонів доларів.

Тому планка в $ 28 млн, до якої український арт-ринок, згідно з прогнозами, дотягнеться лише через три роки, говорить не стільки про його зростання, скільки про формування його базових структур.

Tistol_Jajcja pid majonezom_Bankografo«Яйця під майонезом» Олега Тістола (на недавніх торгах на аукціоні Sotheby’s у Лондоні цю картину продали за $ 12,4 тис.)

Перекладено з російської Bankografo.com

Слідкуй за оновленням блогу за допомогою RSS  , e-mail   abo twitter:  
Рубрика: Арт-банкінг. Go to top.