П’єтро Рота. Історія старовинних банківських установ. Уривок перший: трапезити

4920_Диба_2Сьогоднішній пост буде присвячений огляду однієї давньої книги про історію старовинних кредитних установ, яка настільки глибока по своєму наповненню, смисловому навантаженню і охвату окреслених проблем, що за 140 років після написання досі не втратила актуальності

Книга П’єтро Рота, яка у перекладі Кауфмана була видана в Санкт-Петербурзі у 1877 році, завдяки зусиллям та ентузіазму професора Івасіва, нещодавно побачила світ українською мовою.

Слідуючи логіці Насіма Талеба, солідний вік рукопису, який досі читається і не був забутий поколіннями нащадків, є радше його великим плюсом, а не мінусом:

«The robustness of an item is proportional to its life!»

«…the past—properly handled, … is a much better teacher about the properties of the future than the present.» (Antifragile)

Щоб переконатись у цьому, пропонуємо читачам Bankografo щотижня протягом наступного місяця ознайомлюватись з найцікавішими уривками книги «Історія банків», які проливають світло не лише на походження банків, а й суть банківництва, природу фінансових продуктів та ризиків крізь призму їхньої генези.

Гортаючи сторінки, перевидані в 21 столітті українською (такою співзвучною із італійським оригіналом століття 19-го), Ви легко поринете в античні часи, середньовічні містечка Середземномор’я та древні північні ганзейські міста, в епоху зародження перших фінансових інституцій, появи трапезитів та менсаріїв, банкірів та лихварів, ломбардів та ощадних кас, кредитного і вексельного обігу. Зрозумієте як і чому з’явилися у Європі перші паперові гроші, перші фіктивні цінні папери, перші біржі та центральні банки, перші конфлікти банкірів та урядовців, перші банківські паніки, врешті-решт.

Розпочнемо з прекрасної замальовки П’єтро Рота про банківські часи Древньої Еллади:

«Банкір називався в Греції «трапезитом», і слово це виражає те ж саме поняття, що й наше слово «банкір» (або латиною mensarius, того ж походження, бо грецьке trapeza (ξαπετφ) означає те саме, що латиною mensa, або італійською banco). Слово це по яснює характер заняття, яке ним позначається. Банківські обороти складалися спочатку в розміні різноманітних грошей. Для цього на ринок або площу виносили стіл, за яким проводився розмін.

Розмін грошей завжди й усюди має особливо велике значення для суспільства, яке перебуває ще на перших щаблях економічного розвитку.

У цю первісну епоху існували різні види грошей;

карбування їх було вельми грубе або його зовсім не було;

співвідношення між різними монетами було мало відоме й до того ж дуже мінливе.

Тому людина, яка присвятила себе заняттю міняйли, легко досягала (як і досі нерідко досягає) суспільної ваги, довіри й багатства. Він міг і може згодом піднятися на вищий щабель і стати охоронцем і розпорядником чужих грошей. З міняйли він міг (як і нині нерідко може) зробитись банкіром.

Це головна основа історії походження банків у Греції, у Римі і у пізніших європейських народів. Трапезити, або банкіри, про яких згадують Ізократ і Демосфен, були переважно людьми нижчих верств, іноземці, привезені в Афіни раби. Після тривалої наполегливої праці вони, зрештою, досягали свободи.

Багатими грошовими дарами, принесеними республіці, вони набували право громадянства. Афінські ж громадяни ставилися з презирством до промисловості та торгівлі. Вони вважали низьким і негідним заняття трапезитів, тому цим займалися іноземці та звільнені раби.

Ми зустрічаємо тут відомий класичний забобон, який відігравав важливу роль у житті древніх громад, що змусив Ксенофонта сказати таке: «Усяке рукоділля негідне громадянина й принижує його. Майже всі ремесла калічать тіло, вони вимагають сидіння в тіні або коло вогню й не залишають вільного часу, який він міг би присвятити громадським справам або друзям»…

… Відсотки бралися дуже великі й зиск трапезитів був значним. Сальмазій свідчить, що зазвичай стягувалися в Афінах 16 2/3 %, а згідно з Беком, навіть близько 18 %. Найнижчий відомий нам відсоток був 10, а найвищий — 36. Відсотки були такими висо кими внаслідок браку вільних капіталів, відсутності хороших за конів для захисту прав кредиторів і, нарешті, через величезний зиск від торговельних оборотів, бо всі роботи здійснювали раби, які дуже погано винагороджувалися.

Таким чином, банківські операції йшли дуже успішно, забезпечуючи тим, хто займався ними, легко й швидко великі багатства. Уже Демосфен міг стверджувати, що кредит — найлегший спосіб накопичення статків.

Банк, який Афінський багач Пазіон здавав в оренду своєму рабові Форміону, приносив щорічно 100 мін., тобто 10 000 франків чистого доходу; а це, якщо взяти до уваги тодішню високу вартість дорогоцінних металів, не можна не визнати сумою доволі значною. «

Джерело: 

Рота П’єтро. Історія банків. Історія старовинних банківських установ у древніх греків і римлян, у середньовічних італійців, а також у Голландії та Німеччині XVII і XVIII ст. / з примітками та доповненнями І. І. Кауфмана ; переклад та редакція І. Б. Івасіва . — К. : КНЕУ, 2015. — 133 с.

Зміст

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .3
ПЕРЕДМОВА АВТОРА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .20
Розділ 1. БАНКІВСЬКІ УСТАНОВИ ГРЕЦІЇ ТА РИМУ . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .23
Розділ 2. ІТАЛІЙСЬКІ БАНКІРИ В СЕРЕДНІ ВІКИ. МІНЯЙЛИ, ЛИХВАРІ . . . . . . . . . . . . . . .38
Розділ 3. ІТАЛІЙСЬКІ БАНКІРИ В СЕРЕДНІ ВІКИ. ВЕКСЕЛЬНІ ОПЕРАЦІЇ . . . . . . . . . . . .  58
Розділ 4. ІТАЛІЙСЬКІ БАНКІРИ В СЕРЕДНІ ВІКИ. ВКЛАДИ Й ПОТОЧНІ РАХУНКИ . . . . 79
Розділ 5. ПУБЛІЧНІ БАНКИ В ІТАЛІЇ В XVI–XVIII СТ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 89
Розділ 6. СТАРОДАВНІ ПУБЛІЧНІ БАНКИ ГОЛЛАНДІЇ ТА НІМЕЧЧИНИ . . . . . . . . . . . . . 118

Придбати друкований примірник книги можна, надіславши запит на info@bankografo.com, або скориставшись формою для зв’язку.

Ціна: 48 гривень + вартість пересилки мережами «Укрпошти» чи «Нової пошти».

Слідкуй за оновленням блогу за допомогою RSS  , e-mail   abo twitter:  
Рубрика: PDF, Банківська наука, Банківська справа. Go to top.