Чи знайдеться альтернатива валютним заощадженням?

В Україні питання заощадження коштів зазвичай вирішується значно простіше, ніж у Європі чи США. Причина одна і незмінна – обмежений вибір надійних інвестиційних інструментів.

Українським цінним паперам люди не вірять, навчені гірким досвідом, який підкріплюється постійним коматозним станом фондового ринку. Для інвестицій у нерухомість  не вистачає фінансових можливостей. Для участі у фондах та кредитних спілках не вистачає взаємної довіри та вміння кооперуватися. А золото примхливе у своїй динаміці, тому годиться лише для багаторічних вкладень.

Відтак потенційний інвестор, якого банкіри називають роздрібним, діє за давно налагодженою схемою: «знайшлась зайва копійка – перевів у долар – поклав під матрац». Більш фінансово освічені (чи може просто довірливіші) громадяни несуть гроші до банку. При цьому, статистика свідчить, що кожен другий вклад  в Україні номінований в іноземній валюті.

Любителі ж гривневих депозитів свій патріотизм підкріплюють економічним розрахунком, адже  відсотки отримують вдвічі або й втричі вищі, а банк обіцяє в будь-який момент віддати вклад. Як наслідок при посиленні панічних настроїв гривневі вкладники поспішають конвертувати свій капітал у долари. Така тенденція чітко проявилась у липні-жовтні 2012 року: за даними Dragon Capital починаючи з середини літа роздрібні валютні депозити збільшились на 11%, в той час як гривневі вклади скоротились на 3%.

Джерело: НБУ

Корпоративний сектор поводиться схоже. Крім того, додається спекулятивний мотив: перевівши надлишкові оборотні кошти в доларовий депозит, підприємства намагаються заробити на очікуваному стрибкові курсу.

Проте така схильність бізнесу та населення до накопичення заощаджень в «зелених» має два вагомих мінуси:

Перший мінус стосується безпосередньо інвесторів: на доларі багато не заробиш, особливо коли в економіці все спокійно. Річні ставки за доларовими депозитами нині складають 4-8%, тоді як за гривневими 16-23%. Крім цього, долар хоч і потроху, але з’їдає інфляція. Тому ті, хто робив ставку на долар, суттєво заробили лиш двічі – у 1998-му та в 2008-му роках. Навіть якщо вдасться схопити куш втретє – для такого роду вкладень треба бути надто терплячим інвестором зі сталевими нервами.

Другий мінус стосується економіки, адже доларизація вкладень має ряд  негативних системних наслідків:

–       Банківський сектор потерпає від нестачі гривневих ресурсів для кредитування та інвестицій, що гальмує темпи економічного зростання;

–       Банки вимушені виставляти космічні відсотки за депозитами (до 25% в порівнянні з 1-3% в Європі) , що лягає тягарем на плечі позичальникам;

–       Гривневі депозитні ресурси для банків в основному короткі (62% вкладів населення – це поточні або строкові до 1 року), доларові довші (50,6% валютних вкладів більш ніж на 1 рік, також не забуваймо про довгострокові  зовнішні доларові кредити та єврооблігації). Це посилює процентні та валютні ризики банків, обмежує розвиток довгострокового інвестиційного та іпотечного кредитування;

–       Розширюються можливості для тінізації економіки, оскільки тіньовий ринок працює на доларових розрахунках, джерелом валюти для яких часто виступають як банківські, так і безпосередньо «матрацні» заощадження населення. Як наслідок значні обсяги фінансових потоків ідуть в обхід державного бюджету.

Як бачимо, любов до долара під час прийняття інвестиційних рішень негативно впливає на стан усієї системи, підсилюючи фінансову нестабільність через нестачу «довгих» гривневих ресурсів, високі кредитні ставки і засилля  тіньового сектору.

Чи можна вирішити проблему доларизації заощаджень, знизити доларову залежність української економіки, замінити долар на гривню, не наламавши дров у фінансовій системі ? Думаю, що це реально, але за умови політичної волі та лікування глибинних причин доларизації, більшість з яких перебуває поза межами повноважень  НБУ.

Головне не взяти хибні орієнтири: ключ до рішення проблеми доларизації слід шукати не в доларі, а в гривні. Формування образу долара як ворога – не наш шлях. Всюдисущі прогнози краху долара і мусовані проблеми залежності від фінансового стану США є відверто надуманими, хоча й теоретично можливі.

Варто розуміти, що світова віра в доларові активи – не просто продукт змови глобальних еліт, а цілком логічне рішення міжнародних інвесторів вкладати кошти в найбільш прозорий, найбільш розвинутий  і найбільш ліквідний фінансовий ринок, який обслуговує економіку з найвищим обсягом ВВП та найпотужнішою військово-політичною системою планети.

Для подолання проблеми доларизації інвестиційних вкладів, регуляторам варто щиро дати відповідь на питання: «Чому люди не довіряють гривні?».  І планомірно ліквідувати виявлені причини.

Роман Корнилюк

Слідкуй за оновленням блогу за допомогою RSS  , e-mail   abo twitter:  
Рубрика: Банківська аналітика, Валюта, Депозити. Go to top.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *