Антон Філатов, ФрАза.ua
…Важливий фактор розвитку арт-ринку – формування мережі інвестиційних фондів і банків, які займаються арт-банкінгом (інвестуванням у твори мистецтва).
Клієнти таких компаній можуть сформувати інвестиційно привабливу колекцію творів мистецтва. Через 5-10 років така колекція може принести більше, ніж навіть найприбутковіші цінні папери.
У Європі арт-інвестуванням займаються цілі підрозділи банків. Працюють у них як досвідчені інвестори, так і арт-консультанти з хорошими зв’язками. Останні примудряються відшукати і купити для свого клієнта необхідний твір мистецтва навіть у тому випадку, якщо він знаходиться в приватній колекції.
В Україні ж арт-інвестування зводиться найчастіше до того, що клієнту попросту радять якогось галериста, який допоможе сформувати колекцію…
За прогнозами аналітиків, до 2016 року український арт-ринок зросте більш ніж у п’ять разів. За підсумками минулого року його обсяг склав $ 5 млн, а через чотири роки, згідно з очікуваннями експертів, наблизиться до $ 28 млн.
Найчастіше арт-ринок відображає стан справ в економіці країни, а його зростання стає свідченням поліпшення справ у цілому в усій державі. Однак це правило стосується розвинених країн, в яких арт-ринок обріс необхідною інфраструктурою, а кількість людей, які регулярно купують твори мистецтва, обчислюється десятками тисяч.
В Україні ж він продовжує розвиватися стихійно, а не в унісон з вітчизняною економікою. Враховуючи ж райдужні прогнози експертів, з наступного року зростання арт-ринку обіцяє стати системним.
Стан справ на цьому ринку буде поліпшуватися, насамперед, з трьох причин:
– Зростання цін на твори мистецтва українських художників;
– Зростання кількості колекціонерів мистецтва в нашій країні;
– Становлення інфраструктури арт-ринку.
Недооціненість українського арт-ринку
«У порівнянні з західними – українські ціни на мистецтво до смішного низькі. Цим вдалим моментом для старту варто скористатися тим, хто подумує про колекціонування … » – каже куратор Вікторія Бурлака.
Ще кілька років тому роботу відомого українського художника можна було купити всього за $ 5-10 тис. Лише у виняткових випадках ціни на сучасне українське мистецтво досягали $ 30-50 тис.
Нині ж, разом із появою регулярних аукціонів, виставок сучасного мистецтва та антикваріату, вітчизняні художники і арт-дилери сміливіше піднімають ціни на українські твори мистецтва. За оцінками арт-дилерів, сьогодні середня вартість роботи помітного сучасного українського художника коливається в районі $ 10-20 тис.
Посприяло підвищенню цін на наше мистецтво і його присутність на престижних зарубіжних аукціонах. Роботи українських майстрів почали регулярно з’являтися на найпрестижніших торгах лише протягом останніх 3-4 років. Порядок цін на таких аукціонах значно вищий, ніж в Україні.
Наприклад, аукціонний дім Sotheby’s раніше виставляв український живопис на торги не дорожче, ніж за $ 15 тис. А тепер підняв ціни на наших художників у два-три рази.
У жовтні 2011 року на аукціоні Phillips de Pury & Co в Лондоні була виставлена картина «Кінь. Ніч»найдорожчого на сьогоднішній день українського художника Анатолія Криволапа. З молотка вона пішла за $ 124 343. Цей рекорд не вдавалося побити жодному іншому українському художнику протягом півтора років. Однак 28 червня 2013 на цьому ж аукціоні було виставлено інше полотно Криволапа з цієї ж серії – «Кінь. Вечір». Картина була продана за $ 182,2 тис.
Анатолій Криволап, «Кінь. Вечір»
Ціни на твори відомих західних художників зростають у середньому на 10% на рік. Однак про роботи українських майстрів подібного сказати не можна. Наш ринок ще дуже молодий.
Колекціонери
Поступово розширюється коло людей, регулярно купують в Україні предмети мистецтва. Заможні люди, які можуть собі дозволити викласти не один десяток доларів за той чи інший твір художника, бачать в колекціонуванні насамперед капіталізацію власного іміджу. А згадка про недавнє придбання нової картини стало чи не обов’язковою частиною розмов світської льв’ятні.
На думку арт-дилерів, портрет сучасного українського колекціонера виглядає приблизно так: 25-45 років, західна освіта, власний бізнес.
Це вже не старомодний неосвічений нувориш, який був чи не єдиним покупцем у 90-ті роки. Відповідно, і попитом тоді користувалися кітч і лубок. Тому-то в ті «круті» роки художники у пошуках справжніх цінителів мистецтва і намагалися масово виїхати з країни. Сьогодні художники теж їдуть. Але вже не стільки для того, щоб «залишитися там», скільки для того, щоб «продати і повернутися». Адже рівень освіченості українських колекціонерів помітно виріс.
І все ж в Україні не набереться і сотні колекціонерів, які регулярно купують твори мистецтва. Для прикладу, у Великобританії кількість колекціонерів перевалює за 10 тисяч. Близько 3,5 тисяч з них щороку купують роботи більше 50 художників. При цьому британці кажуть, що якби у них було близько тисячі колекціонерів, то ні про який арт-ринок не могло б бути й мови …
У розвинених країнах ціни на роботи того чи іншого художника формує передусім внутрішній ринок, а потім вже – іноземні галереї та аукціони. Так, наприклад, завдяки тому, що суперзаможні китайські промисловці довгий час вкладали гроші в твори саме вітчизняних художників, ціни на останніх істотно виросли і на міжнародному ринку.
В Україні ж – зворотна тенденція. Через те, що українських колекціонерів недостатньо багато, наші художники змушені формувати ціни на свої роботи, спираючись, швидше, на міжнародний ринок, ніж на вітчизняний.
Засвітитися українському майстрові в європейській чи американській галереї, на аукціоні, на Венеціанській бієнале або, скажімо, женевському Арт-парку – необхідна умова для того, щоб можна було підняти ціни на свою творчість.
Наприклад, як тільки робота Оксани Мась «Вівтар Націй» була представлена на Венеціанській бієнале, ціни на інші твори художниці відразу ж злетіли.
Зародження фін-арт-інфраструктури
Ще один важливий фактор розвитку арт-ринку – формування мережі інвестиційних фондів і банків, які займаються арт-банкінгом (інвестуванням у твори мистецтва).
Клієнти таких компаній можуть сформувати інвестиційно привабливу колекцію творів мистецтва. Через 5-10 років така колекція може принести більше, ніж навіть найприбутковіші цінні папери.
У Європі арт-інвестуванням займаються цілі підрозділи банків. Працюють у них як досвідчені інвестори, так і арт-консультанти з хорошими зв’язками. Останні примудряються відшукати і купити для свого клієнта необхідний твір мистецтва навіть у тому випадку, якщо він знаходиться в приватній колекції.
В Україні ж арт-інвестування зводиться найчастіше до того, що клієнту попросту радять якогось галериста, який допоможе сформувати колекцію.
Якщо український арт-ринок в цілому сьогодні лише прокидається після довгого летаргічного сну, то арт-інвестування і зовсім знаходиться в зародковому стані.
І все ж деякі українці звертаються в банки з проханням сформувати колекції мистецтва. Наприклад, в УкрСиббанку говорять, що окремі клієнти купують роботи сучасних художників невеликими серіями, з метою їх подальшого перепродажу. І якщо сьогодні за кожну з робіт вони викладають до $ 500, то через кілька років зможуть отримати за неї $ 1,5-5 тис.
Передчуваючи, що незабаром українці дозріють для арт-інвестування, банки почали формувати власні колекції. Роботи сучасних вітчизняних майстрів збирають, наприклад, Альфа-Банк, Дельта Банк, Перший Український Міжнародний Банк і інші фінустанови.
Незважаючи на те, що ця спеціалізація залишається для банків заняттям іміджевим – непорушність цього самого іміджу вона зовсім не підтверджує. У 90-ті роки твори сучасних українських художників збирав і сумнозвісний «Градобанк». У його колекції налічувалося близько 800 експонатів, які в 1999-му оцінювалися в $ 5,152 млн. Коли банк лопнув – ці активи віддали за борги.
За словами окремих мистецтвознавців, потенціал українського арт-ринку сягає $ 1 млрд, а щорічних обсягів продажів – кількох сотень мільйонів доларів.
Тому планка в $ 28 млн, до якої український арт-ринок, згідно з прогнозами, дотягнеться лише через три роки, говорить не стільки про його зростання, скільки про формування його базових структур.
«Яйця під майонезом» Олега Тістола (на недавніх торгах на аукціоні Sotheby’s у Лондоні цю картину продали за $ 12,4 тис.)
Перекладено з російської Bankografo.com
