Роман Корнилюк, http://blogs.korrespondent.net
Міркування про майбутній курс гривні починаючи з 1996 року завжди подібні до гадання на кавовій гущі. Цей процес виявляється настільки заворожуючим і резонансним, що час від часу магнітом притягує до себе увагу тотальної більшості ЗМІ, банкірів, фінансових аналітиків, чиновників і навіть політичних експертів.
Що цікаво, найбільш радикальні висловлювання «шаманів» з експертного середовища з року в рік щедро окуповуються довірою мільйонів вдячних читачів, слухачів та телеглядачів. При цьому курс гривні до долара роками і навіть п’ятирічками може лишатись напрочуд стабільним, а час і масштаб девальвації чомусь сприймаються, мов грім із ясного неба.
Перш ніж внести свою лепту в тему, на яку сказано все що можливо і неможливо, попереджу: валютного прогнозу не буде. Інтернет, телебачення, преса і так рясніє майбутніми очікуваннями вигляду цінника UAH/USD. Цифри варіюються від космічних до цілком нейтральних. Серйозні обличчя і не менш серйозні дослідження поважних експертів навівають панічні настрої в населення, яке починаючи з липня поступово змінює структуру депозитів з гривневих на доларові. >>>
Дякую Романе за гарний розбір польотів валютного ринку.
Зразу мушу попередити, що я мало розбираюся в цій сфері але зформував якесь загальне враження як він працює.
Поперше мені здається рівняння гривня/долар не існує бо всі можливі фактори в цьому рівннянні доволі слабі, це швидше якась динамічна система яку мабуть можна було б зобразити деревом де якась подія мала б первний вид і силу впливу на курс.
По друге, цей ринок мені швидше нагадує не стійку систему – де шоки приводять до паніки = паніка до різкої активності ринку і як результат різку зміну курсу(отут я не впевнений де саме формується ринковий курс – на міжбанку чи на рівні приватних осіб, яка різниця в розмірі і волатильності цих ринків?). Цікавим є те , що як мені здається , шоки хоч і стохастичні але їх вірогідність наростаюча по часу, тобто спостерігається якась накопичувальність факторів
І останнє регулятор. Мої коментарі:
– за вийнятком кількох людей – тотальний непрофесіоналізм,
– сильний звязок з президентом, політиками і виборами – що є нонсенсом ідеї центрального банку. А в режимі диктатури – прогнозувати дійсьно марна справа.
З повагою
Любомир Брегман
Спасибі за такий розгорнутий відгук, Любомире. Приємно, що не забуваєш наші українські вічні теми :).
Дійсно, слово “рівняння” я вжив у надто широкому значенні (типу, у-це курс, х1, х2, х3.. – багато факторів, значна частина яких не піддаються прогнозуванню, оскільки носять суб’єктивний і, як ти сказав, стохастичний характер).
Різкі ривки курсу в українських реаліях відбувались внаслідок політики де-факто регульованого і стабільного курсу, яку веде наш монетарний регулятор. Однак, коли розвиток реальною економіки не встигає за декларованими цілями втримання стабільності валюти – стійкість курсу стає бутафорною, відбувається замаскована девальвація, яка в якийсь прекрасний момент проривається в різкому стрибку ціни на долар.
Однак складність спрогнозувати час цього моменту нагадує складність передбачення через скільки хвилин пар прорветься крізь кришку киплячої каструлі, герметично затиснутої сильною рукою.
Тут важлива не кількість та динаміка подачі тепла (об’єктивні економічні фактори попиту і пропозиції), не теплопровідність дна (характер зв’язку між ними і валютною системою) і навіть не сила руки (золотовалютні резерви НБУ), а просто – коли власник руки вирішить її відпустити…
Звідси маса варіантів розвитку подій.