Якому банку українцю довірити свої кровні? А де вітчизняній компанії відкрити рахунки? Ризики є скрізь. Та де їх мінімально і які банки мають найвищу фінансову стійкість? З’ясовували аналітики YouControl, використовучи новий інструмент – FinScore для банків.
Нині в Україні з різним успіхом працює 76 банків – це більш ніж удвічі менше, ніж було 5 років тому. Така кількість залишилася після інтенсивного банкопаду впродовж 2014-2016 років. Тоді неплатоспроможні та схемні банки десятками виводилися з ринку. Наразі процес очищення завершився і ситуація повернулася до стану нової рівноваги. Але банківський сектор зазнав не лише кількісних змін.

Наразі банки зробили висновки із попередньої кризи, покращили системи ризик-менеджменту. Це дозволило їм зменшити витрати на покриття кредитних ризиків за новими кредитами, відмовитися від кредитування ненадійних крупних бізнес-груп і переорієнтуватися на ринок позик для малого і середнього бізнесу (МСБ) та споживчого кредитування. На ринку продовжується тренд на скорочення територіальних відділень банків, розширення присутності в інтернеті, рух до діджиталізації банківських послуг як ключової запоруку збереження конкурентних переваг”, – розповідає про поточний стан банківського сектору Роман Корнилюк, кандидат економічних наук, фінансовий аналітик YouControl.
Однак, за словами експерта, серед ключових проблем ринку залишаються:
• висока частка державних банків у системі (55% загальних активів) із великим баластом токсичних кредитів, значними обсягами портфеля держоблігацій в доходах, схильністю викривлювати конкуренцію на ринку (наприклад, зобов’язанням держпідприємств обслуговуватись в держбанках);
• досі залишається нереалізованим заявлений план приватизації держбанків;
• невизначеність рішень судів щодо Приватбанку, який у разі різкої зміни свого існуючого status quo може викликати банківську паніку та ефект зараження по всій банківській системі;
• хронічні проблеми з кредитуванням великого бізнесу через недовіру, викликану історією дефолтів і слабкими стандартами;
• наявність ознак формування “бульбашки” в секторі споживчого кредитування;
• ріст депозитів населення в банках переважно на поточних рахунках та короткострокових вкладах, тоді як частка довгострокових депозитів лишається недостатньою;
• зовнішні загрози для банків, наприклад ризик невиконання бюджету і формування надмірного бюджетного дефіциту, що посилить тиск на платіжний баланс країни, а відтак на валютний курс.
Отже, з одного боку, криза та тотальна ризикованість мати справу з банками відступає, та, з іншого боку, не можна сказати, що українська банківська система досягла якогось перфектного стану. Також потрібно зважати на те, що банки, які “впали” кілька років тому, теж для більшості клієнтів виглядали надійними і не викликали великих побоювань. У будь-який час черговий банк може не встояти перед викликами ринку, конкуренцією, внутрішніми проблемами і повторити долю ліквідованих фінустанов. Водночас за один день такі зміни та передумови “кінця” не приходять. І вкрай важливо стежити як за самим ринком, так і ретельно аналізувати банк, з яким планується співпраця. Це стосується і простих вкладників, і бізнесу.
“Після кризи населення зрозуміло минулі помилки і перевело значні обсяги своїх депозитів у приватних вітчизняних та російських банках в кеш або ж у більш надійні державні та іноземні банки. Однак останнім часом спостерігається відновлення темпів росту депозитної бази окремих приватних банків, що належать українським власникам. Статистика вказує на те, що в умовах макрофінансової стабілізації люди знову починають реагувати на високі ставки за депозитами. Також, що дуже важливо, вони зважають на рівень сервісу та можливість використання сучасних цифрових рішень, зокрема зручних мобільних додатків для управління власними вкладами. Багато надійних європейських банків на нинішньому етапі програють конкуренцію в нарощенні депозитів більш доступним, зручним і щедрим вітчизняним банкам, котрі інтесивно інвестують у діджиталізацію послуг”, – зазначає Роман Корнилюк.
Тож вирішальними при виборі банку стають зручність та вигідність співпраці. І якщо бізнес має ресурси і частіше ретельно перевіряє банк, в якому відкрити рахунок чи зарплатний проект, витрачаючи на це багато зусиль та часу, то приватним клієнтам це зробити складніше.
Кожен потенційний клієнт для раціонального вибору банку має знайти показники індивідуального кредитного рейтингу банку, який розраховують рейтингові агенції. Також варто перевірити, яке місце фінстанова посідає в рейтингах, що розробляють профільні ЗМІ (Minfin.com.ua, Mind.ua, Новое время) разом із експертами ринку. Не зайвим буде прочитати відгуки та новини про банк в медіа, проаналізувати його власників та бенефіціарів і бізнес-модель. На глибшому рівні можна навіть звернути увагу на фінансові показники роботи фінустанови, на її виконання нормативів НБУ. Якщо перші кроки перевірки виконати не дуже складно, то для того, аби розібратися із фінпоказниками та нормативами, людям, що не мають економічної освіти, може не вистачити експертизи та знань, на що саме звертати увагу і де шукати інформацію.
Для того, аби бізнесу спростити процес перевірки, а населенню дати готову відповідь на те, наскільки фінансово стійкий і, відповідно, надійний банк, фінансовий аналітик YouControl Роман Корнилюк розробив інструмент FinScore винятково для аналізу банків.
Фінансовий скоринг банків – cистема оцінки фінансової надійності банку. Індекс FinScore базується на 25 індикаторах, серед яких є нормативи НБУ та фінансові коефіцієнти, котрі комплексно відображають стан ліквідності, достатності капіталу, рентабельності, кредитних, інвестиційних та валютних ризиків банку. Використані для побудови індексу ризик-індикатори можуть спрогнозувати ймовірність банкрутства банку. У той же час, користувачам, які прагнуть прийняти максимально обгрунтоване рішення щодо співпраці з банком, варто комплексно аналізувати банк, зокрема і за критеріями, наведеними вище.
Читати більше: Методика фінансового скорингу банків від YouControl
Інструментом FinScore може скористатися кожен, адже він доступний навіть у безкоштовному тарифі “Open Data”!
Важливо наголосити, що одним із критеріїв розрахунку індексу є “Доступ до ресурсів і надійність бенефіціара” банку. У ньому враховано, зокрема, можливість доступу до державних бюджетних ресурсів (для вітчизняних банків) та фінансової підтримки акціонерів (для іноземних). Щодо другого напрямку важливо, яка країна походження кінцевих бенефіціарів фінустанови, наскільки вони зможуть допомогти українським “дочкам” у разі кризи чи інших проблем. Адже, як показує досвід, жоден з банків, які належить до міжнародних європейських банківських груп, не став неплатоспроможним протягом нещодавнього банкопаду. Тож цікаво подивитися, які країни представлені серед ТОП-13 найстійкіших банків.
Те, що банк фінансово стійкий, не завжди означає, що він має найбільші показники за активами (залученими коштами, розміщеними та використаними з метою отримання прибутку і підтримання ліквідності), кредитами та депозитами. Загалом наразі усі платоспроможні банки України мають більше 1,341 трл грн активів, понад 573 млрд грн кредитів та майже 964 млрд грн депозитів. А “володіння” ТОП-13 найнадійніших банків за цими показниками дуже різняться (Табл. 1).
Банк | MarketScore | Активи, млн грн | Кредити, млн грн | Депозити, млн грн |
ІHГ Банк Україна | A | 10 650 | 7 227 | 5 387 |
Креді Агріколь Банк | A | 35 115 | 24 790 | 28 482 |
ОТП Банк | A | 34 357 | 22 768 | 26 824 |
ПриватБанк | A | 281 637 | 54 776 | 221 233 |
ПроКредит Банк | A | 21 075 | 16 678 | 12 165 |
Райффайзен Банк Аваль | A | 74 919 | 45 939 | 55 571 |
Сітібанк | А | 22 716 | 6 072 | 19 711 |
Укрсиббанк | A | 49 238 | 22 807 | 37 573 |
Дойче Банк ДБУ | B | 2 591 | 1 152 | 2 154 |
Ідея Банк | B | 4 599 | 3 586 | 3 489 |
Піреус Банк МКБ | B | 2 686 | 1 266 | 1 662 |
Правекс-Банк | B | 4 791 | 767 | 2 600 |
СЕБ Корпоративний Банк | C | 1 913 | 755 | 1 301 |
Таблиця 1. Показники роботи ТОП-13 банків України станом на 1 квітня 2019 року
Цікаво, що “СЕБ Корпоративний Банк” за рівнем ринкової потужності (розрахований за допомогою інструменту YouControl – MarketScore) отримав оцінку С (градація йде від найвищого показника А до найнижчого D). Цей банк має лише по 0,1% активів, кредитів та депозитів в цілому в банківській системі. Однак це не завадило йому стабільно працювати та бути надійним.
Водночас в ТОП потрапив такий гігант, як ПриватБанк, який очікувано має показник MarketScore – А. Він володіє 21% від всіх активів банківської системи, 9,6% кредитів та 23% депозитів. А загалом більше 3% за всіма цими показниками отримали, крім “Привату”, лише Райффайзен Банк Аваль та Укрсиббанк.
Читати більше: Методика ринкового скорингу банків від YouControl
Загалом населенню індекс може допомогти:
• при пошуці надійного банку, наприклад, для розміщення строкового депозиту. Чим вищим і стійкішим у часі показник FinScore, тим більше шансів, що банк не зазнає банкрутства чи фінансових труднощів і вчасно поверне вклад у повному розмірі. Це особливо актуально у разі раптової системної кризи;
• при виборі основного банку для відкриття карткових рахунків, через які здійснюються розрахунки та платежі. Чим фінансово стійкіший банк, тим менше ризиків непроходження платежів і різного роду збоїв, особливо в період нестабільності;
• для швидкого та своєчасного моніторингу змін фінансового стану банків, у яких людина вже є клієнтом. Якщо банківський FinScore починає стрімко падати квартал до кварталу, це привід детальніше вивчити причини погіршення фінансового стану і поцікавитися у менеджерів про причини погіршення показників.
Підприємствам індекс стане у нагоді:
• при виборі банку для депозитних і поточних рахунків. Надійність банку – запорука безпеки коштів;
• при оцінці банків як контрагентів в разі запровадження різних партнерських проектів. Фінустанови часто співпрацюють з підприємствами: з салонами при автокредитуванні; з рітейл-мережами при споживчому кредитуванні; з будівельними компаніями при іпотечному кредитуванні тощо. Тож, розпочинаючи співпрацю з банком, компанія повинна запевнитися у правильності своїх рішень, адже помилка у цьому питанні може стати причиною краху усього бізнесу;
• для моніторингу надійності тих банків, з якими уже налагоджена співпраця за певними проектами;
• при взятті кредиту. У разі співпраці з ненадійним банком у цьому напрямку компанія хоч і втратить свої кошти, як у випадку з депозитом, однак при дефолті кредит може бути проданий сторонньому кредитору, зокрема і колекторським компаніям. Нові “власники боргу” можуть ініціювати зміну умов його погашення і не дотримуватимуться попередніх неформальних домовленостей з банкіром.
Однак деяким потенційним чи вже реальним клієнтам банку, що хочуть детальніше ознайомитися із конкретними показниками його роботи і дізнатися, які саме фактори впливають на показник FinScore, просто літер може бути замало. Тож вони мають можливість в картці банку зайти в розділ “Фінанси”, обрати “Фінансовий скоринг” і самостійно вивчити всю інформацію.
У деталізованому варіанті інструмент FinScore дозволяє побачити сам індекс та окремі показники в динаміці. Це формує загальну картину, в який бік рухається банк: до посилення своїх позицій чи до падіння.