У Протоколі шостого засідання Українсько-Російської міждержавної комісії, яке набуло серйозного резонансу серед лав противників і прибічників зовнішньої політики Януковича, можна знайти деякі цікаві моменти, що стосуються банківської справи:
– “5. Урядам Сторін підготувати пропозиції зі взаємодії української сторони з Євразійським банком розвитку, антикризовим фондом ЄврАзЕС і Міждержавним банком СНД.“
Дані квазідержавні кремлівські фінансові установи швидше за все прагнуть зробити колективним замінником МВФ. Через них планують здійснювати кредитні та інвестиційні ін’єкції в економіку України.
– “6. Опрацювати питання про включення державної корпорації „Банк розвитку і зовнішньоекономічної діяльності” (Зовнішекономбанк) до переліку організацій, кредитні угоди з якими підписуються за процедурами, визначеними для міжнародних фінансових організацій.”
Урядова корпорація Внєшекономбанк, якій в Україні належить Промінвестбанк, набуде офіційного статусу МФО (аналогічного до МВФ, ЄБРР, Світового банку тощо). Дана російська напів-державна-напів-банківська корпорація на даний момент є кредитором НАК Нафтогазу і з задоволенням конвертує існуючі квазідержавні кредити (з непевними держгарантіями) на чисті державні боргові зобов’язання у вигляді ліквідних боргових цінних паперів (див. USA Today – Putin: Russia to buy $15 billion in Ukraine bonds)
– “7. Виконати п.12 «Дорожньої карти» з врегулювання питань в інвестиційному, фінансовому та галузевому співробітництві Російської Федерації та України від 15 жовтня 2013 року (м. Калуга, РФ) про включення російського рубля до 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів Національного банку України.”
Це не дивно, адже поки-що в нормативній базі НБУ вимога щодо обов’язкового продажу поширюється на надходження експортерів в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, та в російських рублях. Якось не зовсім логічно звучить така преференція відносно валюти 2-ї групи.
Включення рубля до валют 1-ї групи розширить регуляторні рамки його застосування в розрахунках. Наприклад, уповноважені банки мають право здійснювати між собою валютні операції на умовах «своп» з купівлі-продажу іноземної валюти та на міжнародному валютному ринку операції з обміну іноземної валюти на умовах «своп» у межах 1-ї групи Класифікатора іноземних валют.
Для довідки:
1 група – Вільно конвертовані валюти, які широко використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями та продаються на головних валютних ринках світу і дозволяються для здійснення інвестицій в Україну, та банківські метали .
2 група –Вільно конвертовані валюти, які широко не використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями та не продаються на головних валютних ринках світу.
3 група – Неконвертовані валюти.
– “17. Забезпечити реалізацію «Дорожньої карти з інвестиційної, фінансової і галузевої співпраці».”
Що там міститиметься поки мені невідомо. Однозначно, Росія має інтерес у фінансовому секторі України, про що свідчить хоча би ріст частки банків з російським, особливо державним капіталом в банківській системі України впродовж останніх 10 років, а також суттєві кредитні транші під держгарантії ( на повернення яких беруться і братимуться наступні позики …)
– “30. Опрацювати пропозиції щодо практичної реалізації домовленостей Міністерства освіти і науки Російської Федерації, Міністерства освіти і науки України та ПАТ «Промінвестбанк» про заходи щодо розвитку та поглиблення співробітництва у сфері загальної середньої освіти – в частині заходів щодо підтримки вивчення і викладання української мови і літератури в загальноосвітніх установах Росії.”
Українізація російських шкіл звучить настільки оптимістично, що нагадує стьоб. При цьому:
1) не зрозуміло до чого тут вже згадуваний раніше Промінвестбанк?
2) дана приємна вухові українського націоналіста теза зрівноважується іншою “багатообіцяючою” фразою Протоколу: “Ведеться конструктивний діалог з питань забезпечення мовних, освітніх, національно-культурних та інших потреб громадян України і Росії, а також захисту їхніх прав.”
Стоп!
Починали з банків, а прийшли до мовного питання…
Чом би й ні? – запитає вас ВВП. Якщо маєш справу з Росією, філологія і банківництво стають цілком поєднуваними речами…
