Ренкінг банків за рівнем підтримки від НБУ

Роман Корнилюк / Forbes.ua

Наскільки ефективно НБУ надає стабілізаційні кредити та рефінансування? Чи рятує це банки від банкрутства, і чи вдається регулятору контролювати використання цих коштів? Наскільки виправданою була підтримка проблемних банків, і чи були повернуті кредити регулятору?

Forbes представляє комплексний ренкінг банків за інтенсивністю кредитної підтримки з боку НБУ протягом банківської кризи. Банки були проранжовані не лише за загальною сумою отриманих кредитів, а й за їхньою кількістю, середнім обсягом та відносним розміром отриманих позик щодо усіх зобов’язань банку.

У результаті проведених розрахунків виявлено лідерів за рівнем підтримки регулятора, серед яких опинились Ощадбанк, ПриватБанк, «Фінансова ініціатива», Укргазбанк, Дельта Банк та VAB Банк.

Рефінанс у динаміці: тренд на пониження

Економічні потрясіння протягом останніх півтора року ознаменувалися активним пошуком винних, на яких було б зручно скинути весь тягар відповідальності за фінансові проблеми країни. Лідером за кількістю критичних висловів був і Національний банк України, керівництво якого досі звинувачують у щедрому рефінансуванні банків, яке начебто надавалося привілейованим фінансовим установам, що, в свою чергу, призвело до обвалу валютного курсу.

Ми спробуємо тверезо розібратися у ситуації: саме зараз доречним буде відкласти емоції та детальніше подивитися на цифри.

Якщо розподілити усі видані Нацбанком кредити на часовій шкалі, в першу чергу впадає в очі падіння обсягів кредитної підтримки банків починаючи з другої половини 2014-го року. Більше того, змінилася структура кредитів: у 2015 році суттєво скоротилася частка кредитів рефінансування в порівнянні з цільовими стабілізаційними кредитами, спрямованими на забезпечення інтересів вкладників проблемних банків. Загалом за 5 місяців 2015 року Нацбанк видав лише 16 млрд гривень кредитів строком більше 30 днів, що на порядок менше, ніж 115,6 мільярдів, виданих у 2014 році.

Динаміка наданих банкам кредитів НБУ за видами у період 01.01.2014 – 01.06.2015 р.р.

Джерело: НБУ

Пастка ліквідності

Період найбільш інтенсивної кредитної накачки банківської системи припав на початок паніки – першу половину 2014 року, під час якої тогочасний голова НБУ Степан Кубів намагався не допустити платіжної кризи в умовах різкого відтоку вкладів. У березні-квітні 2014 року кредитний потік в основному складався з кредитів для збереження ліквідності, що надавалися на полегшених умовах як екстрена допомога банкам, які зіткнулися із проблемою масової «втечі» депозитів (понад 2% за останні 5 робочих днів).

За даними представників НБУ, такий інструмент фінансової підтримки банків було впроваджено тимчасово (лютий – травень 2014 року), виключно для порятунку банківської системи у вкрай несприятливих умовах суспільно-політичної та економічної нестабільності, а також обмеженого доступу банків України як до внутрішнього, так і зовнішнього ринків капіталів. Застосування цього механізму дозволило запобігти масовому банкрутству фінустанов та виникненню масштабної кризи неплатежів.

Вирішення проблеми ліквідності мало й неминучий негативний ефект через нерозв’язану проблему із надійністю банків. Адже мало загасити пожежу на кораблі, якщо в ньому зіяють пробоїни. Врятувавши систему від тимчасового дефіциту грошових коштів, НБУ знадобилося більше року для виводу з ринку ненадійних фінансових установ та адаптації банківського сектору до нових кризових умов.

Безнадійна допомога

За нашими розрахунками, протягом 17 місяців банківської кризи, починаючи з 1 січня 2014 року нині офіційно неплатоспроможні банки отримали 28,8% (38 млрд гривень) від усього кредитного пирога НБУ. Найбільшими позичальниками були Дельта Банк (10,1 млрд гривень), «Фінансова Ініціатива» (8,4), VAB Bank (5,5), Надра (3,3), Брокбізнесбанк (2).

Загальний обсяг наданих кредитів НБУ за різними типами банків у період 01.01.2014 – 01.06.2015 рр.

На де-факто проблемні банки, у яких були зафіксовані випадки масових невиплат або затримок у виплатах вкладів, припадає ще 2%.

Середній обсяг кредиту банкам, у які пізніше вводилася тимчасова адміністрація, був вищим за аналогічний показник діючих фінансових установ – 169 проти 137 млн гривень. При цьому, розподіл обсягів кредитів серед нині діючих банків був нерівномірний – великі суми надавалися кільком системним банкам, тоді як більшість отримувала менше середнього.

Середні обсяги наданих кредитів НБУ за різними типами банків

Джерело: НБУ, розрахунки автора

Найбільші обсяги кредитної підтримки ненадійним банкам надавалися у першій половині минулого року, після чого, з огляду на очищення системи, суми наданих кредитів рефінансування і стабілізаційних позик різко скоротилися.

Динаміка наданих кредитів НБУ у розрізі стану банків у період 01.01.2014 – 01.06.2015 р.р.

Джерело: НБУ, розрахунки автора

Нацбанк продовжував спроби поліпшити ситуацію з фінансовою стійкістю і поверненням коштів вкладникам, кредитуючи восени 2014-го пізніше визнані неплатоспроможними VAB Банк, Дельта Банк, «Фінансову ініціативу», Імекс Банк, «Київську Русь» і навіть Укрбізнесбанк.

Статистики щодо повернення раніше наданих кредитів у розрізі банків НБУ не оприлюднює, проте у відповіді на запит Forbes у регуляторі зазначили, що із 29,5 млрд грн кредитів, наданих на строк більше 30 днів нині неплатоспроможним банкам, з початку 2014 року станом на 24.06.2015 банками повернуто 10,5 млрд грн, у т.ч. за стабілізаційними кредитами – 0,2 млрд грн, а за кредитами для збереження ліквідності – 1,4 млрд грн. Це без урахування банку «Фінансова ініціатива», що був визнаний неплатоспроможним 23 червня 2015 року.

Заборгованість за кредитами, наданими Національним банком України у 2014 році, нині відсутня лише у двох із восьми найбільших неплатоспроможних боржників – Брокбізнесбанку і Всеукраїнського банку розвитку, зазначає прес-служба НБУ.

Своїм побільше, чужим поменше

З точки зору походження капіталу, найбільшу суму позик у 83 мільярди гривень (63%) отримали приватні вітчизняні банки, які з одного боку були позбавлені альтернативних джерел поповнення ресурсної бази, а з іншої – зазнали найбільшого удару під час набігу вкладників.

Загальний обсяг кредитів НБУ у розрізі власників капіталу банків-позичальників

Джерело: НБУ, розрахунки автора

На державні банки припадає понад 29% або 38 млрд гривень кредитів від НБУ, взятих протягом 2014-2015 років. Водночас середня сума кредитів, надана банкам з державним капіталом, була в 5 раз вищою за показник приватних банків. Таку щедрість регулятора по відношенню до державних фінустанов можна пояснювати як порушенням принципу незалежності НБУ, так і системною важливістю двох ключових боржників – Ощадбанку та Укрексімбанку.

Розподіл середнього обсягу кредитів НБУ у розрізі власників капіталу банків

Джерело: НБУ, розрахунки автора

Банки з мажоритарним іноземним капіталом отримали менше 8% від загального кредитного пирога. При цьому із 10 млрд гривень кредитів, наданих іноземним банкам, 3,5 мільярди освоїв Альфа-банк, 2,6 – Промінвестбанк, 0,9 – Райффайзен Банк Аваль, 0,7 – Unicredit Bank. Російський Промінвестбанк також виявився лідером серед іноземних банків за середнім обсягом кредиту від НБУ, тоді як Альфа-банк – за кількістю отриманих позик.

Середній обсяг і кількість кредитів НБУ за власниками банків-позичальників

Джерело: НБУ, розрахунки автора

Фаворити регулятора

Для того, щоб коректно розрахувати інтенсивність фінансової підтримки з боку НБУ, ми зосередили увагу не лише на загальних сумах кредитів, а й на їхній кількості, середньому обсязі та відносному розмірі кредитів щодо усіх зобов’язань банку. Адже однакова сума коштів може бути надмірною для дрібного банку і краплею в морі для системного.

У результаті проведених розрахунків виявлено лідерів за рівнем підтримки, серед яких опинились Ощадбанк, ПриватБанк, «Фінансова ініціатива», Укргазбанк, Дельта Банк та VAB Банк.

Банк	Загальний обсяг кредитів НБУ строком більше 30 днів, з 01.01.14 по 01.06.15		Середній розмір кредитів НБУ строком більше 30 днів, з 01.01.14 по 01.06.15		Кількість кредитів НБУ строком більше 30 днів, з 01.01.14 по 01.06.15		Відношення сумарного обсягу кредитів НБУ до обсягу зобов’язань банку на початок 2014 року		Підсумковий рейтинговий бал
	Сума, млн. грн.	Місце банку	Сума, тис. грн.	Місце банку	Разів	Місце банку	%	Місце банку
Ощадбанк	24 159	2	805	2	30	2	29,1	5	2,75
Приватбанк	30 509	1	925	1	33	1	15,7	17	5,00
«Фінансова ініціатива»	8 358	4	643	5	13	10	76,2	2	5,25
Укргазбанк	6 734	6	321	11	21	3	34,9	3	5,75
Дельта Банк	10 166	3	508	6	20	4	19,6	10	5,75
VAB Банк	5 535	7	395	9	14	7	29,2	4	6,75
Фідобанк	2 021	12	144	23	14	7	22,7	7	12,25
Альфа-Банк	3 495	8	218	16	16	5	13,9	22	12,75
Укрексимбанк	7 520	5	684	3	11	13	9,9	33	13,50
«Київська Русь»	1 742	15	116	27	15	6	22,3	8	14,00
Всеукраїнський банк розвитку	1 473	16	295	12	5	29	25,7	6	15,75
«Надра»	3 300	9	413	8	8	22	12,2	26	16,25
«Фінанси та кредит»	2 350	11	168	19	14	7	10,0	32	17,25
Брокбізнесбанк	2 000	13	333	10	6	28	13,9	23	18,50
Укрбізнесбанк	1 029	19	147	22	7	24	19,4	11	19,00
«Хрещатик»	1 270	18	98	32	13	10	15,7	18	19,50
«Південний»	1 334	17	111	29	12	12	14,0	21	19,75
«Кредит Дніпро»	954	21	119	26	8	22	17,9	13	20,50
Діамантбанк	842	24	77	35	11	13	18,7	12	21,00
Укрінбанк	875	23	80	34	11	13	16,1	16	21,50
Златобанк	996	20	111	30	9	18	14,0	20	22,00
Промінвестбанк	2 599	10	650	4	4	35	7,6	41	22,50
ПУМБ	1 902	14	190	17	10	16	6,7	43	22,50
БТА Банк	736	27	147	21	5	29	16,2	15	23,00
«Камбіо»	428	31	48	45	9	18	20,3	9	25,75
Універсал банк	736	28	82	33	9	18	12,2	25	26,00
Платинум Банк	640	29	160	20	4	35	11,9	27	27,75
Таскомбанк	400	33	44	47	9	18	17,0	14	28,00
Імексбанк	795	25	265	13	3	40	8,3	37	28,75
БГ Банк	365	35	52	42	7	24	14,0	19	30,00
Актив-банк	342	36	114	28	3	40	10,6	31	33,75
Мегабанк	380	34	127	25	3	40	8,0	39	34,50
Капітал»	223	39	22	59	10	16	11,7	28	35,50
«Райффайзен Банк Аваль	900	22	450	7	2	50	2,5	65	36,00
Єврогазбанк	299	37	43	48	7	24	8,9	36	36,25
Unicredit Bank (Укрсоцбанк)	740	26	247	15	3	40	2,2	67	37,00
«Форум»	422	32	141	24	3	40	4,6	54	37,50
Банк інвестицій та заощаджень	194	40	65	37	3	40	8,1	38	38,75
Сітібанк	250	38	250	14	1	59	4,9	50	40,25
Ідея Банк	175	42	25	56	7	24	6,9	42	41,00
ВТБ Банк	439	30	110	31	4	35	2,0	69	41,25
Фортуна-банк	150	43	75	36	2	50	6,1	45	43,50
Фінанс банк	36	61	18	63	2	50	120,8	1	43,75
«Фінансовий Партнер»	90	50	22	58	4	35	9,7	34	44,25
«Юнісон»	92	49	31	54	3	40	9,1	35	44,50
Південкомбанк	180	41	180	18	1	59	2,6	63	45,25
Укркомунбанк	51	58	17	64	3	40	13,0	24	46,50
Індустріалбанк	100	48	20	61	5	29	5,5	48	46,50
УПБ	120	45	24	57	5	29	3,9	56	46,75
«Кліринговий дім»	125	44	63	38	2	50	3,8	57	47,25
Інвестбанк	50	59	50	44	1	59	11,1	30	48,00
ОКСІ Банк	33	63	7	72	5	29	11,4	29	48,25
«Львів»	60	54	12	70	5	29	7,8	40	48,25
«Національні інвестиції»	109	47	54	41	2	50	3,0	59	49,25
Євробанк	67	52	34	50	2	50	5,7	47	49,75
Терра Банк	111	46	56	40	2	50	2,6	64	50,00
«Петрокоммерц-Україна»	64	53	32	52	2	50	6,0	46	50,25
«Порто-Франко»	58	55	58	39	1	59	4,8	52	51,25
Кредобанк	84	51	28	55	3	40	2,2	66	53,00
Автокразбанк	52	57	52	43	1	59	4,0	55	53,50
«Демарк»	57	56	14	67	4	35	2,9	61	54,75
«Січ»	23	66	8	71	3	40	6,6	44	55,25
Місто Банк	46	60	46	46	1	59	3,6	58	55,75
Легбанк	33	64	33	51	1	59	4,9	51	56,25
Кредит Європа Банк	35	62	35	49	1	59	2,9	60	57,50
«Софійський»	20	68	20	61	1	59	5,1	49	59,25
Полікомбанк	21	67	21	60	1	59	4,8	53	59,75
Юнекс Банк	32	65	32	53	1	59	2,1	68	61,25
«Столичний»	12	72	12	69	1	59	2,8	62	65,50
Полтава-банк	17	69	17	65	1	59	1,5	71	66,00
«Глобус»	16	70	16	66	1	59	1,4	72	66,75
Інтеграл-банк	13	71	13	68	1	59	1,8	70	67,00
Авант-банк	5	73	3	74	2	50	0,2	76	68,25
«Національний кредит»	5	74	5	73	1	59	0,2	75	70,25
«Український капітал»	3	75	3	75	1	59	0,7	74	70,75
«Земельний Капітал»	2	76	2	76	1	59	1,0	73	71,00

Джерело: НБУ, горизонт розрахунків:01.01.2014-01.06.2015 р.р.

Ощадбанк посів перше місце в рейтингу за інтенсивністю кредитної підтримки з боку регулятора. Загальна сума отриманих кредитів від НБУ у минулому році сягає понад 24 млрд гривень, що дорівнює приблизно третині усіх зобов’язань державного банку на початок банківської кризи.

Нащадок Сбєрбанку УРСР сповна скористався своїм привілейованим становищем, не тільки отримавши додаткові вливання у статутний капітал за рахунок державного бюджету, а й суттєвий кредитний ресурс від Нацбанку. Відповіді на запит щодо частки повернутих регулятору позик редакція не отримала. Проте, слід зазначити, що у 2015 році Ощадбанк не отримував від Нацбанку кредитів строком більше 30 днів.

ПриватБанк, лідер за кількістю, середнім розміром і сумою кредитів від НБУ, опинився на другому місці завдяки значному обсягу зобов’язань, в порівнянні з якими загальна сума отриманих за півтора року кредитів була в шість разів меншою. ПриватБанк пов’язує потребу в рефінансуванні з посиленням тенденції щодо зняття вкладів на початку кризи. Лише за підсумками першого півріччя 2014 року зниження обсягу коштів фізичних осіб по банку склало близько 24,2 млрд грн (19,12%).

Як стверджує Олег Серга, заступник керівника напрямку «Загальний маркетинг і реклама» ПриватБанку, банк власними силами покрив близько 60% відтоку коштів фізичних осіб. Водночас отримані від регулятора 30 мільярдів гривень дозволили зберегти платіжну дисципліну і забезпечити виконання зобов’язань перед клієнтами, а підтримка з боку НБУ дала позитивний сигнал банківському ринку. У 2014-2015 роках ПриватБанк повернув Нацбанку 5,8 млрд гривень основної заборгованості за кредитами та 4,2 млрд гривень відсотків.

На третьому місці ренкінгу – банк «Фінансова ініціатива», який 23 червня 2015 року рішенням Правління Національного банку України було віднесено до категорії неплатоспроможних. За словами представників НБУ, надані у 2014 році кредитні кошти банком було спрямовано на виконання зобов’язань перед вкладниками та кредиторами.

При цьому з метою мінімізації ризиків та створення умов для покращення стану ліквідності у діяльності банку були встановлені певні обмеження. Проте, незважаючи на всі зусилля зі стабілізації, зокрема докапіталізацію банку власником істотної участі фінустанови, зупинити відплив коштів, стабілізувати ліквідність і відновити платоспроможність в умовах поточної фінансової кризи так і не вдалося. Загалом банк за період кризи отримав 13 кредитів від НБУ загальним обсягом 8,4 млрд гривень, що співставно з 76% від докризового обсягу зобов’язань банку.

Укргазбанк, №4 нашого ренкінгу, що отримав від НБУ 21 кредит загальним обсягом 6,7 млрд гривень, розглядає кредити рефінансування НБУ «лише в якості «запобіжника» можливого негативного впливу складної ситуації в системі». Банк, 95% капіталу якого належить державі, дотримується графіку погашення і нещодавно достроково повернув близько мільярда гривень кредиту рефінансування.

ТОП-20 банків за обсягом отриманих кредитів НБУ за період 01.01.2014 – 01.06.2015 р.р.

Джерело: НБУ, розрахунки автора

Неплатоспроможні Дельта Банк Миколи Лагуна і VAB Банк посіли відповідно 5 і 6 місця за інтенсивністю кредитної підтримки. Дельта Банк став лідером за обсягом і кількістю кредитів від НБУ серед банків, у які введена тимчасова адміністрація. Остання позика в розмірі 960 млн гривень була надана у вересні 2014 року.

VAB Банк ще в жовтні минулого року отримував 1,2 млрд гривень стабілізаційного кредиту, а вже в листопаді був віднесений до категорії неплатоспроможних. Кредитор останньої інстанції обгрунтовував своє рішення щодо підтримки проблемного банку спільним «пошуком шляхів поліпшення фінансового стану банку», однак «пропозиції власників щодо збільшення капіталу банку виявилися недостатніми для підтримання його платоспроможності», зазначається в прес-релізі НБУ.

У Фідобанку Олександра Адарича (№7 у ренкінгу) пояснили, що отримували рефінансування від НБУ під заставу ОВДП в пікові періоди відтоку вкладів шляхом участі в процентних тендерах в рамках диверсифікації джерел залучення ресурсів. На даний момент усі кредити Нацбанку повернуті, заборгованість банку перед регулятором відсутня.

Які альтернативи кредитам НБУ?

За словами Дмитра Гриджука, голови Правління банку «Хрещатик», фінансова підтримка Нацбанку під заставу ОВДП допомогла на певному етапі розгортання кризи у банківській системі зменшити касові розриви і попередити проблему зниження поточної ліквідності. Як результат, протягом першого кварталу адекватність регулятивного капіталу і поточну ліквідність вдалося втримати в рамках нормативів, короткострокові кошти (від 14 до 90 днів) повертаються вчасно і зазвичай достроково.

Плюсом кредитів рефінансування є те, що НБУ бере під заставу ОВДП за ціною, близькою до номіналу, значно вищою в порівнянні з міжбанківським ринком репо. Також на міжбанківському ринку відсутня можливість залучення ресурсів строком до трьох місяців.

Стабілізаційні кредити від НБУ – ще більш довгострокові ресурси. На відміну від депозитів населення, кредитор їх не може забрати в будь-який момент. На думку представників банку «Фінанси та кредит», надання НБУ стабілізаційних кредитів говорить про те, що такий банк має перспективи подальшої роботи, і в регулятора є підстави вважати, що акціонери будуть його підтримувати. Проте, як свідчить досвід Дельта Банку, VAB Банку та «Фінансової ініціативи», сподівання не завжди співпадають з реальністю.

Банк «Південний», який отримував стабкредит наприкінці травня минулого року для підтримки ліквідності в умовах ринкової невизначеності, позитивно відгукується про надану Нацбанком можливість пролонгації стабілізаційних кредитів на п’ять років з погашенням починаючи з червня 2016 року. Це дозволяє банкам всю наявну ліквідність направляти на повернення депозитів вкладникам та проведення платежів юридичних осіб.

Єдиною реальною заміною кредитів від НБУ в покритті пасивів опитані банкіри називають допомогу власників у вигляді поповнення статутного капіталу та фінансування субординованого боргу.

У банку «Фінанси та кредит» вважають, що підтримка НБУ, поряд із вливаннями акціонерів, була практично безальтернативною не тільки для їхнього банку, але й для десятків інших фінансових установ, які отримували рефінансування. Банк за період кризи 2014 і 2015 років збільшив заборгованість перед НБУ на 1,1 та 0,7 млрд грн відповідно. При цьому, кошти лише фізичних осіб за ці періоди зменшилися (без курсової переоцінки) на 1,36 млрд грн та 1,1 млрд грн відповідно.

«Альтернативних джерел залучення коштів у потрібних обсягах, крім внесків акціонерів і рефінансування НБУ, на сьогодні практично немає. Отримати ресурси на міжбанківському ринку нереально. Міжнародні ринки капіталу для банків закриті на роки», – таким є песимістичний висновок працівників банку Костянтина Жеваго.

При цьому, в ПриватБанку повідомляють, що через  бланкові та СВОП операції їм вдається залучати до 4 мільярдів у гривневому еквіваленті в інших учасників ринку. Банк «Південний» в умовах недосяжності міжнародних ринків капіталу та жорсткої кризи ліквідності на українському ринку залучає кошти переважно у корпоративних клієнтів, а основними джерелами поповнення капіталу в останні роки називає субординований борг та отримання прибутку. Збільшити кошти фізичних осіб вдається і за рахунок правильно організованого  повернення вкладів із ФГВФО, в процесі якого частина клієнтів залишається в новому банку.

Незважаючи на плюси, у кредитної підтримки з боку НБУ існує два суттєвих мінуси. Перший – висока ціна даного виду ресурсу, прив’язана до облікової ставки НБУ на рівні 30% річних. Другий – негативний фон, який створює сам факт залучення коштів від регулятора, що в свідомості людей асоціюється з наявністю проблем з ліквідністю у такого банку. Варто пам’ятати, що існують різні форми і цілі залучення таких коштів, тому не бажано робити поспішні висновки про надійність банку виключно на основі даних про рефінансування.

 

Як ми рахували?

Мета рейтингу підтримки банків регулятором – виявити фінансові установи, які найбільш інтенсивно підтримувались Нацбанком під час банківської кризи через отримання кредитів на строк більше 30 календарних днів.

Об’єкт рейтингу – усі банки, що отримували кредити від НБУ на строк більше 30 календарних днів протягом аналізованого періоду.

Предмет рейтингу – інтенсивність кредитної підтримки банків, що визначається кількісно як середнє арифметичне балів, отриманих за абсолютними і відносними рейтинговими показниками.

Аналізований період: з 01.01.2014 по 01.06.2015.

Джерела даних: інформація про надані Національним банком України банкам України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб кредити на строк більше 30 календарних днів, опубліковані на офіційному сайті НБУ.

При підготовці методики рейтингу до уваги беруться наступні фактори, які визначають інтенсивність кредитної підтримки банків з боку НБУ:

1. Сумарний обсяг отриманих кредитів від НБУ, млн грн.

2. Середній обсяг отриманих кредитів від НБУ, млн грн.

3. Кількість кредитів від НБУ, разів.

4. Відношення сумарного обсягу кредитів НБУ до обсягу зобов’язань банку на початок 2014 року, %

Формули розрахунку

№	Фактор	Формула*
1	Сумарний обсяг отриманих кредитів від НБУ, млн. грн.	Sum
2	Середній обсяг отриманих кредитів від НБУ, млн. грн.	Sum Quant
3	Кількість кредитів від НБУ, разів.	Quant
4	Відношення сумарного обсягу кредитів НБУ до обсягу зобов’язань банку на початок 2014 року, %	Sum Liab
	ЗАГАЛЬНИЙ ЗАЛІК	Середнє арифметичне балів

* – умовні позначення, використані у формулах, означають:

Sum – загальний обсяг отриманих кредитів від НБУ, млн грн.

Quant – кількість кредитів від НБУ, разів.

Liab – обсяг зобов’язань банку на початок 2014 року, млн. грн.

По кожному з факторів банки отримують бали, що дорівнюють їхньому порядковому місцю в ренкінгу. Перше місце отримує банк з найбільшим значенням відповідного показника інтенсивності підтримки від регулятора.

Сума загального заліку для банку розраховується як середнє арифметичне балів усіх факторів інтенсивності отриманої кредитної підтримки. Чим менше значення загального заліку, тим більш вагому фінансову допомогу отримав банк від регулятора під час кризи.

УВАГА!

Ренкінг має винятково інформативний характер. Він виражає думку редакції щодо інтенсивності регуляторної підтримки банків. Ренкінг не можна розглядати як рекомендацію для вибору банківських продуктів.