Автор: Роман Корнилюк
У процесі підготовки докторської дисертації у липні 2016 року підготував ряд візуалізацій по різних індикаторах, які перевіряю на сигнальну здатність у прогнозуванні дефолтів для моделювання системного ризику в банківській системі України.
Параметри візуалізацій
— по вертикалі: стандартизований розподіл значень індикатора усіх банків-банкротів (за виключення тих, що проходили по фінмоніторингу, мали непрозору структуру власності, держ. зомбі-банків та 4-х з
Донбаса і Криму);
— по-горизонталі: кількість кварталів до дефолту;
— останній (зелений) boxplot – це розподіл індикатора по нині діючих банках за усі періоди (з 2013-01-01 по 2016-04-01)
Signal Power Visualization of Early-Warning Indicators
Для прикладу розглянемо показник: CTI — cost-to-income ratio. Як бачимо по вибірці проблемних банків його медіана була значно вище, ніж по діючим банкам. І різниця зростала з наближенням дати тимчасової адміністрації.
Схожі тренди, що підтверджують високу сигнальну здатність, бачимо по показникам NIM — net interest margin, LIQ — cash/resources та ін.
Найменшу сигнальну здатність показують індикатори зв’язані з проблемністю активів, резервами,LTD ratio.
Рентабельність і адекватність капіталу — теж сигналізували про проблеми, але більш посередньо.
Стандартизація значень індикаторів: необхідність та особливості реалізації
Стандартизація зроблена з метою порівняння різних кварталів, адже дата «(-1) квартал до дефолту» для кожного банку була різною. Стандартизація полягала у тому, що медіана по усіх банках системи для кожного кварталу зводилась до нуля, а IQR (міжквартильний інтервал) – до 1. Стандартизовані індикатори дефолтних банків співставлялися з медіаною (по системі в цілому) на кожен конкретний квартал до дефолта, а не середньою медіаною за період 2013-16 р.р. Стандартизація робилась для усіх індикаторів по кожному кварталу окремо. Усі загальні медіани (для усієї системи, а не лише здорових банків) для кожного кварталу були стандартизовані таким чином, що вони стали = 0.
Які саме ЗДОРОВІ банки з якого кварталу вибирати не має особливого значення, бо 1) їхні розподіли (а отже медіани) будуть схожі; 2) після того, як вибрали індикатори за -1кв. до дефолту для збанкуртілих банків (для кожного банкрота — це різний квартал), не зрозуміло, які саме індикатори здорових банків вибирати, адже здорові банки були присутні в кожному кварталі.
Саме тому по здоровим банкам нам лишається лише показати загальний їх розподіл за весь період (на графіках — період 0), або подати графік в розбивці за конкретними кварталами, так як нижче:
Рис.-. Стандартизовані індикатори для здорових банків на кожен квартал
Видно, що параметри розподілу стандартизованих значень по здоровим банкам особливо не змінювались, тому ними можна знехтувати.
Додаткові візуалізації
– зведені графіки кореляцій по досліджуваним індикаторам.
– розподіл депозитних ставок по досі діючих і пізніше неплатоспроможних банках. Депозитна cтавка, як виявилось, теж є гарним індикатором: у проблемних банках вона була явно вищою.
– ТОП-25 банків за обсягом рекламних витрат на кожен мільйон залучених рітейлових депозитів (зі списку виключені корпоративні банки).
Copyright: Роман Корнилюк,
фінансовий аналітик YouControl,
власник сайту Bankografo.com
Використання ідеї щодо оцінки сигнальної здатності індикаторів раннього попередження дефолтів банків, публікація тексту і графіків без посилання на автора або гіперпосилання на цей пост заборонене.
