Щойно прочитав цікаве та інформативне інтерв’ю п. Арбузова на сайті Время.
Слова головного банкіра країни корисні для розуміння ситуації та можливих тенденцій розвитку банківської системи, в якій регулятор посідає чільне місце як десіжн-мейкер.
Не зрозумілим лишився один момент:
Щодо необхідності рубля як резервної валюти голова НБУ сказав одне:
Сегодня, когда как доллар, так и евро подвергаются значительным девальвационным угрозам, теряя статус безрисковых резервных вложений, возрастает значение прямых расчетов между странами, что объективно помогает застраховаться от возможных катаклизмов на мировых рынках.
Щодо облігацій внутрішньої позики, номінованих у валюті дещо інше:
Мы считаем, что ценные бумаги для населения должны иметь более простую привязку, нежели та, которую представляет собою золото, по нескольким причинам: золото обычно покупают на достаточно долгий срок, тогда как в ценные бумаги деньги вкладывают на срок 1-3 года. За это время цены на золото могут как вырасти, так и упасть. А мы не хотим подвергать рискам вложения граждан. В то же время выгода покупки валютных облигаций Минфина на сегодня очевидна — ценные бумаги правительства приносят до 9,5% годовых!
Наскільки сильна девальваційна загроза для долара та євро і чи покриє їхню потенційну девальвацію 9,5% купонного доходу – питання які лишаються відкритими для людини, що з довірою ставиться до слів чільника НБУ. Якщо ж ризики знецінення долара відносно гривні (не сміятись!) відсутні – тоді можна повернутись до першої тези і пошукати нові аргументи для введення рубля до складу ЗРВ…
> знецінення долара відносно гривні
Романе, ти не міг би трохи пояснити?
Як це може бути?
я пояснити не можу 🙂 це до п. голови, який сказав: “Сегодня, когда как доллар, так и евро подвергаются значительным девальвационным угрозам”…
Девальвация доллара относительно гривны – это повышение курса грн к дол. США. Если сегодня курс к примеру 8 грн за доллар, то завтра 6 грн. за доллар. Снижение курса доллара и евро (девальвационные угрозы) возможны по многим причинам. Возьмем в расчет хотя бы продолжение кризисных економических настроений в европе. А в связи с переходом на рубль при газовых расчетах, я считаю, вполне адекватной мерой – увеличение части резервов в рос. рубле. На мой взгляд, вообще целесообразно заменять доллар в резерве на юани :))
Така девальвація відбутись може, таке ми вже проходили. Варто згадати хоча б літо 2008 коли гривня укріпилась відносно долара з 5.05 до 4.60, через кризові економічні настрої на ринку сабпрайм у розвинутих країнах світу. Жаль тільки що ненадовго вистачило пороху в резервах, та й платіжний баланс підкачав…
“На мой взгляд, вообще целесообразно заменять доллар в резерве на юани”
– замінити то можна, однак наскільки курс юаня буде передбачуванішим за курс долара? На мою думку це варто робити лиш у випадку існування надійного джерела трансляції таємних рішень комуністичної партії Китаю, під чітким керівництвом якої перебуває валютна політика:)
– Китаю, як світовому експортеру вигідний занижений курс – а це ризик для резервів в юанях
– Якщо Китай посилить курс юаня – він втратить одну з переваг – надзвичайну дешевизну товарів, яка формується не лише через дешеву робочу силу, а й завдяки відповідній монетарній політиці по стримуванню росту курсу юаня. Як наслідок, економічний ріст забуксує, і резерви в юанях не виглядатимуть такими привабливими як зараз
– Юань на даний момент повністю прив’язаний до долара. Будь-яка серйозна проблема в економіці США – це головний біль Китаю, який втрачатиме свій найбільший ринок збуту. Впаде долар – обвалиться і юань.
– Китаю, як світовому експортеру вигідний занижений курс – а це ризик для резервів в юанях
Я вважаю, що справа не в низькому чи високому рівні курсу. Справа в стабільності економічного розвитку, тобто в позитивному тренді, який видає економіка Китаю. А також в розмірі ринку, який обслуговує Китай, керівництво якого вже не раз заявляло побажання зробити юань резервною валютою. Якщо пригадати історію становлення долара як резервної валюти, то це було на фоні ослаблення економіки Європи та її валют, а також експансії долара за межи країни. Подібна експансія можлива і з юанем. Тим більше, що на фоні кризового становища Європи та інфляційних коливань з доларом ( ціна за барель, за трійську унцію), економіка Китаю продовжує розвиток. І цей розвиток має потенціал, бо є продукція, яку Китай споживає на внутрішньому ринку і його не вистачає. Але прийде «день» насичення внутрішнього ринку та потреба в подальшому розвитку на міжнародному ринку. Це тільки реальний сектор. А є ще фінансовий сектор, який чекає на трансформацію (це вже інше питання )
– Юань на даний момент повністю прив’язаний до долара. Будь-яка серйозна проблема в економіці США – це головний біль Китаю, який втрачатиме свій найбільший ринок збуту. Впаде долар – обвалиться і юань.
Я не зустрічала інформації про золотовалютні резерви Китаю, тому про прив’язку до долара сказати не можу. Можу припустити, що вона (прив’язка) більш слабка ніж у більшості інших країн. На мою думку, зараз наступає момент, коли на арену виходять державні валюти, бо це спосіб посилити стійкість економіки. Особливо, коли в державі є база (газ, нафта, золото, сильна економіка ….тощо) України це не стосується, тому нам потрібно приділити увагу глибокому аналізу світової економіки та обслуговуванню нашого державного боргу та ще купі інших питань, в результаті чого переформатувати резерви згідно економічних настроїв масштабних світових граців.
Мав на увазі, що стабільність економічного розвитку Китаю залежить від динаміки сукупного попиту США. Теоретично: якщо впаде долар, впаде і цей попит, знизиться експортна виручка Китаю – попит на юані впаде.
Внутрішній ринок Китаю росте, однак поки що його недостатньо, щоб замістити американський. Та й росте він за рахунок того, що китайські товари купують закордоном – при колапсі долара їх купуватимуть менше.
Не виключаю, що з часом юань може стати світовою резервною валютою, однак поки що серйозних передумов для цього немає, якби були – країни світу наростили б свої резерви в юанях до великої частки. Див. дані МВФ про структуру загальних світових валютних резервів http://www.imf.org/external/np/sta/cofer/eng/cofer.pdf
Про те, що самі китайці розуміють, наскільки вони завязані на США, свідчить їх політика управління офіційними резервами, про що є гарне дослідження http://www.fas.org/sgp/crs/row/RL34314.pdf
– Although the Chinese government does not make public the dollar composition of its FX holdings, many analysts estimate this level to be around 70%
– China accounted for 15.1% of total foreign-held U.S. securities (compared with
4.1% in 2002).
– China was the largest foreign holder of LT Treasury debt (33.1% of the foreign
total) and U.S. agency debt (33.2%).
Я думаю, розуміє весь світ наскільки він завязан на долар, але при колапсі долара взагалі будуть купувати менше, а можливо, місцями, перейдуть на бартер :)) На даний момент це філософське питання. Але теоретичні міркування, які базуються на груновних знаннях можуть йти в розріз з реальною ситуацією, тому приймати до уваги слід багато чтого. Можливо недоречне порівняння, але це як з альтернативними енергоносіями: ті держави, які вкладали гроші у розвиток напрямку насьогодні більш незалежні від енергетичних монстрів. Так і тут – завжди є шлях нестандартних рішень. Всюди треба привносити творчі нотки:))) І я таки вважаю, що змінювати структуру резервів потрібно починати зараз, поступово.
Не по темі. Не маєте, випадково, текст Базель3 в перекладі?
Ще трохи. Якби усі держави кинулись нарощувати свої резерви в юанях – відбувся різкий стрибок курсу – це не цікаво ні кому. І нарощують за рахунок чогось. Якщо це щось долар, то великі доларові інтервенції спровокували б точно колапс. А рівень загальних світових резервів в доларі поступово скорочується. Не можливо миттєво змінити ситуацію, але передпосили треба враховувати.
Перекладу немає. Офіційного немає в принципі. Користуюсь оригіналами. Базель 3 – це підхід, набір документів, які базуються на базелі ІІ і представлені на сайті Базельського комітету http://www.bis.org/bcbs/basel3.htm?ql=1. Крім того самі вимоги і підходи змінюються з часом, зараз якраз в Європі ідуть дискусії щодо окремих вимог.
Для простоти можна використовувати аналітичні матеріали на цю тему з авторитетних джерел
http://www.scorto.ru/downloads/basel_III.pdf
http://www.fundservice.ru/u/baze-2l.pdf
http://www.kpmg.com/Global/en/IssuesAndInsights/ArticlesPublications/Documents/basell-III-issues-implications.pdf
http://www.moodysanalytics.com/~/media/Insight/Regulatory/Basel-III/Thought-Leadership/2012/2012-19-01-MA-Basel-III-FAQs.ashx
ІМХО: поступово, потрохи над введенням в резерви юаню задумуватись треба. Але без різких рухів і на основі серйозної наукової дискусії.
Дякую 🙂